Міські бджоли виробляють більше меду

Міські бджоли виробляють більше меду

Бджоли, що живуть у центрі польського міста Катовіце – на даху факультету права і адміністрації Сілезького університету – виробили більше меду, ніж комахи з традиційної пасіки в селі. Відмінностей у чистоті сільського й агломераційного меду не виявлено.

Це результати досліджень, проведених вченими з цього польського вишу.

Більш ніж півтора року тому на даху факультету права і адміністрації Сілезького університету, розташованого поблизу жвавих міських магістралей, розмістили шість вуликів. Дослідники з вишу вирішили вивчити, зокрема, вплив міського середовища і пов’язаних із ним стресових факторів на функціонування бджіл. На потреби наукового експерименту в той же час створили традиційну пасіку в сільській місцевості за 100 км від Катовіце. Вчені спостерігають за функціонуванням обох роїв і порівнюють те, як їм живеться в міському і сільському середовищах.

Бджоли люблять міста

Вони побоювалися, чи знайдуть бджоли достатньо їжі в серці Катовіц. Виявилося, що комахи чудово із цим впоралися, адже в безпосередній близькості ростуть безліч медоносних рослин. До прикладу, поруч зі своїм приміщенням медоносні рослини висаджує Сілезький музей.

«Коли ми порівняли кількість зібраного пилку і нектару у вуликах у Катовіце з тим, що зібрали бджоли на традиційній пасіці, виявилося, що міські комахи зуміли зібрати майже вдвічі більше їжі, а отже, зробили більше меду. Це стало дивовижним відкриттям», – заявив магістр Лукаш Ніцевич.

«Ранньою весною можна було смакувати медом із верби, що росте біля Рави. Потім бджоли виробляли мед із липи з навколишніх парків із домішком котячої м’яти з території Сілезького музею. Саме цей липовий мед мав дуже цікавий, злегка трав’яний післясмак. Зрештою, дехто міг скуштувати ще й падевий мед», – додав чоловік.

Без забруднень

Оскільки пасіка розташована в забрудненому міському середовищі, як мед, так і пилок перевірили на вміст свинцю, кадмію та таких мікроелементів, як цинк та мідь. Результати показують, що мед з університетських вуликів нічим не відрізняється за чистотою від продукту з традиційної пасіки.

Вчені звертають увагу на інші важливі аспекти, які впливають на життєдіяльність бджіл, і показують, які виклики для комах можуть існувати в міському просторі. Аналіз із використанням біомаркерів стресу показав, що університетські бджоли відчувають більше факторів, які вважаються стресовими, ніж комахи, що жили в контрольній пасіці. Це означає, що в організмах бджіл, які мешкають у кампусі Сілезького університету, виробляється більше захисних механізмів від пошкоджень ДНК, що виникають, зокрема, через присутність іонів важких металів у навколишньому середовищі.

«У цьому випадку ми маємо справу з явищем компенсації. З одного боку можна говорити про явище мультистресу, яке виникає через велику кількість стресових факторів, що діють, однак, на низькому рівні. Якщо кожен із них розглядати окремо, він не має істотного впливу на функціонування живого організму, але усі разом, діючи протягом тривалого часу – всього бджолиного життя – вони вже мають суттєвий вплив. З другого боку є такі аспекти, які компенсують цей міський стрес», – пояснив професор Мірослав Наконєчний. Такими компенсаційними факторами можуть бути доступність поживи і менша кількість спеціалізованих хижаків, що полюють на бджіл.

Міським бджолам простіше

Метою подальших досліджень, які почала доктор Агата Беднарек, було з’ясувати, які особини краще справляються з пошуком їжі. У цьому змаганні перемагають комахи, що мешкають у традиційній пасіці. Вчені пояснюють це більш складним і періодичним доступом до медоносних рослин у сільській місцевості – сільські бджоли повинні вміти краще шукати.

Також перевіряли здатність орієнтуватися в просторі та запам’ятовувати шлях до вулика. Вправнішими виявилися міські бджоли.

«Погляньмо на міський простір у Катовіце. Це складна архітектура, повна численних перешкод для дрібних комах. Уявімо собі, скільки коридорів і лабіринтів повинні подолати бджоли, щоби дістатися, наприклад, в околиці Сілезької бібліотеки... Так вони вдосконалюють свою пам’ять», – сказав Лукаш Ніцевич.

Ініціаторами створення пасіки були аспірант, магістр Лукаш Ніцевич і доктор Агата Беднарек із факультету біології та охорони навколишнього середовища Сілезького університету, а нагляд за ініціативою здійснюють професор, завідувач кафедри фізіології тварин і екотоксикології Сілезького університету Мірослав Наконєчний та працівниця кафедри, доктор Аліна Кафель.

Джерело: Wprost