антикомуністичне підпілля

антикомуністичне підпілля

  • 30 років тому, 15 листопада 1989 р., Лех Валенса виголосив промову у Конгресі США. Розпочав він її словами: «Ми, народ», запозиченими у преамбулі Конституції Сполучених Штатів.

  • 69 років тому, 25 травня 1948 р., комуністична влада виконала смертний вирок над ротмістром Вітольдом Пілецьким, офіцером Союзу збройної боротьби – Армії Крайової (ZWZ-AK), який в 1940 р. добровільно пішов на ув’язнення в Аушвіц, щоби здобути інформацію про концтабір. В 1947 р. його арештувала Служба безпеки. Його катували і звинуватили у розвідувальній діяльності на користь уряду РП в еміграції, потім присудили до смертної кари.

  • 15 березня 1948 р. районний військовий суд у Варшаві засудив на смертну кару ротмістра Вітольда Пілецького, офіцера Армії Крайової. Вирок був прийнятий Міністерством державної безпеки. «Ця людина мала померти», – сказав професор Кшиштоф Швагжик, замісник директора Інституту національної пам’яті Польщі.

  • 21 червня 1945 р. комуністична влада засудила лідерів Польської підпільної держави.

  • Їх обвинувачено у діях проти Радянського Союзу та співробітництві з Німеччиною.

  • 77 років тому, 14 лютого 1942 р., головнокомандувач, генерал Владислав Сікорський видав наказ про перетворення Союзу збройної боротьби (Związek Walki Zbrojnej) на Армію Крайову (Armia Krajowa). AK вважається найбільшою і найкраще організованою підпільною армією, яка вела діяльність в окупованій Європі.

  • 80 років тому, 13 листопада 1939 р., у Парижі був створений Союз збройної боротьби. Це була перша підпільна організація, що підпорядковувалася командуванню збройних сил у Франції.

  • 80 років тому, 27 вересня 1939 р., в оточеній Варшаві була створена Служба перемозі Польщі. Це була перша конспіративна незалежницька організація, яка дала початок підпільній державі. Із 1998 р. цей день відзначають як День Польської підпільної держави, установлений Сеймом Республіки Польщі. Також минулого року 27 вересня стало особливим днем для солдатів Військ територіальної оборони, які цього дня відзначають своє свято.

  • Гданському судді Анджею Г.-В., який у 1982 р. засудив п’ятьох опозиціонерів за участь у страйку на Гданській верфі, висунули звинувачення в дисциплінарному проступку, який має ознаки комуністичного злочину і злочину проти людства. Профспілчан незаконно осудили за участь у страйку на Гданській верфі, що відбувався 13–16 грудня 1981 р., тобто ще до оприлюднення декрету про воєнний стан, яким заборонялося проведення страйків. Судимість з опозиціонерів зняли тільки після падіння комунізму рішенням Верховного суду.

  • На пагорбі в Гібах, де стоять дубові хрести, що символізують жертв Августівської облави, вчора відбулися заходи з нагоди 72-ї річниці цього найбільшого злочину, скоєного проти поляків після Другої світової війни. Цю облаву називають такою «малою Катинню».

  • Із покладання квітів під пам’ятником жертвам комуністичного терору прем’єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким розпочалося сьогодні в Остроленці відзначення національного Дня пам’яті Проклятих солдатів.

  • «Поляки ніколи не переставали боротися за незалежність; тепер ми не перестанемо відбудовувати країну, промисловість та економіку, адже це дорога до добробуту», – сказав у неділю Антоній Мацеревич, глава Міністерства національної оборони і один із засновників Комітету захисту робітників під час заходів із нагоди 41-ї річниці Червня’76 у варшавському мікрорайоні Урсус.

  • Покладенням президентом Анджеєм Дудою квітів біля стіни колишнього СІЗО на вулиці Раковецькій, де проводили розстріли, та відкриттям портрету на території Музею Виклятих солдатів вшановуватимуть 70-ту річницю смерті ротмістра.

  • Археологи виявили людські останки поблизу огорожі військової ділянки Раковицького кладовища у Кракові. Фундація «Незламні», яка проводить дослідження, припускає, що це рештки кісток солдатів антикомуністичного підпілля.

  • Інститут національної пам’яті розпочав археологічні роботи на території Мокотовського поля у Варшаві, аби знайти місця поховання жертв комунізму. Спеціалісти інституту хочуть знайти останки осіб, страчених працівниками органів держбезпеки в колишньому СІЗО на вулиці Раковецькій.

  • 15 листопада 2019 р. прокурор жешувського відділу комісії розслідування злочинів проти польського народу направив до районного суду в Жешуві обвинувальний акт проти колишнього слідчого офіцера воєводського управління громадської безпеки в Жешуві Леопольда Р., звинувативши його у скоєнні в період із 3 січня 1952 р. до 27 лютого 1952 р. в Жешуві комуністичного злочину, який одночасно є злочином проти людяності. 

  • Познанські учні та дошкільнята у вівторок, 11 червня, вшанували в Познані загиблих героїв познанського Червня’56. У рамках акції «Лампада у пам’ять Червня’56» вони прибрали могили діячів познанського протесту, які спочивають на місцевому кладовищі.

  • 27 березня 1945 р. на віллу в підваршавському Прушкові прибувають керівники підпільної Польщі: останній комендант АК, генерал Леопольд Окуліцький, делегат Уряду РП на Батьківщині Станіслав Янковський і глава Ради національної єдності Казімеж Пужак. Із запрошенням, підписаним полковником Піменовим, до них звернувся генерал Іванов. Насправді під прізвищем Іванова приховувався генерал НКВД Іван Сєров, один із відповідальних за вивезення тисяч поляків зі східних територій РП у перші роки окупації і за Катинський злочин.

  • 27 і 28 березня 1945 р. НКВС арештував 15 очільників Польської підпільної держави. Совєти запросили їх на переговори щодо майбутнього Польщі і гарантували повну безпеку. На початку березня 1945 р. останній командувач Армії Крайової генерал Леопольд Окуліцький на псевдо Niedźwiadek (Ведмедик) i віце-прем’єр, делегат уряду в екзилі отримали підписані полковником Пімєновим листи із запрошенням на зустріч з представником командування 1-го білоруського фронту генерал-полковником Івановим (під цим псевдонімом діяв Іван Сєров, начальник військової контррозвідки СМЕРШ).

  • Акція «Іскра пам’яті» відзначає три дати, які вплинули на долю кожного поляка.