НАТОскоп
Анджей Дуда: «Найбільша проблема – повернення імперських амбіцій Росії»

Президент Польщі переконаний, що НАТО має тримати відкритими двері для України, Грузії та Молдови.

«Я хочу, аби присутність військ НАТО в Польщі збільшилася. Польща у зв’язку зі своїм географічним розташуванням може бути своєрідним хабом безпеки, звідки її можна буде розподіляти», – заявив у четвер, 28 лютого, президент Польщі Анджей Дуда у місті Кошице в Словаччині.

У цьому словацькому місті відбувся саміт президентів держав Бухарестської дев’ятки (B9), тобто країн східного флангу НАТО: Польщі, Румунії, Литви, Латвії, Естонії, Угорщини, Словаччини, Чехії та Болгарії. У зустрічі взяв участь генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

За словами Дуди, саміт був «своєрідною демонстрацією єдності, співпраці в цій частині Європи та солідарності».

«Ми разом, ми спілкуємося, творимо цілісність та спільно розвиваємо нашу справжню безпеку», – сказав польський лідер на прес-конференції.

Президент Польщі зазначив, що під час зустрічі порушили, зокрема, такі питання, як війна в Україні, ситуація в Чорному морі та становище держав Балтії.

«Я хочу чітко підкреслити, що між нами не було розбіжних думок щодо оцінки ситуації. Ми погоджуємося, що зараз становить справжню загрозу, коли мова йде про військову безпеку в нашій частині Європи, – заявив він. – Ми погодилися, що нині найважливішою проблемою є повернення імперських амбіцій Росії, що триває і що є фактом та щодо якої ми повинні відповідно реагувати».

Президент Польщі, відповідаючи на запитання про те, наскільки реальною є нині загроза з боку Росії, зазначив, що подій в Грузії 2008 р. та ситуація в Україні є доказом існування цієї загрози.

Анджей Дуда також зауважив, що НАТО має зберігати політику відкритих дверей. «Про це говорив не тільки я у контексті Північної Македонії, ми казали про це теж у контексті майбутнього Грузії, Молдови, України, бо я вважаю, що Північноатлантичний альянс повинен тримати для цих держав двері відкритими, бо це заохочує до співпраці, до реформ у цих країнах (…)», – сказав Дуда.

У свою чергу, президент Румунії Клаус Йоганніс підкреслив, що лідери Бухарестської дев’ятки показали в Кошицях «дуже чіткий сигнал і послання, наголошуючи на необхідності збереження союзницької солідарності та тривалих трансатлантичних зв’язків». «Це ключові принципи, що повинні бути нашим пріоритетом, якщо НАТО має бути надалі союзом, який може адекватно і швидко реагувати на нові загрози», – сказав він.

За словами Йоганніса, для Бухарестської дев’ятки джерелом стурбованості є еволюція безпекової ситуації на схід від НАТО та в басейні Чорного моря. На його переконання, продовження стримування на східному фланзі НАТО потрібно підтримати присутністю в Чорному морі.

«Також структури командування та контролю треба пересувати все більше в напрямку нашого регіону», – вважає румунський лідер. Йоганніс теж підтримав політику відкритих дверей та підтримку для партнерів Альянсу, зокрема для Грузії, України та Молдови і країн Західних Балкан.

Під час саміту країн Бухарестської дев’ятки у Кошицях було відкрито пам’ятну таблицю, присвячену зустрічі президентів B9 та 70-річчю заснування НАТО.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації
На думку автора статті в газеті Rzeczpospolita, Польща стала частиною протистояння Заходу та Росії і потрібно усвідомити, що це матиме для поляків далекосяжні наслідки.
Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс переконаний, що не можна допускати порушення повітряного простору країн НАТО.
Речник Оперативного командування Збройних сил РП, підполковник Яцек Горишевський оцінив, що спроби збити ракету, яка порушила польський повітряний простір, були пов’язані ще з більшим ризиком.
Американський Інститут вивчення війни вважає, що низка фінансових, економічних і військових показників вказує на те, що Росія готується до широкомасштабної війни з НАТО.
Радник очільника НАТО Борис Руж запевнив, що Північноатлантичний альянс зробить кроки, щоб показати світові та перш за все Путіну, що НАТО і Україна зближуються.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив учора, 14 березня, що сказати такому агресору, як Росія, що ми не перетнемо певну межу, вже є поразкою.
Після зустрічі з президентом Польщі Анджеєм Дудою в Брюсселі Єнс Столтенберг високо оцінив витрати Польщі на оборону, які складають 4 % ВВП.
Очільник МЗС Польщі висловив надію, що Москва має межі своєї агресії та відсутності реалізму. Він нагадав, що росіяни марили «захопленням Києва за три дні».
Повідомляючи про зустріч Анджея Дуди та Дональда Туска з Джо Байденом, іноземна преса здебільшого звертала увагу на те, що політичні суперники об’єдналися в боротьбі за надання допомоги Україні.