«Об’єднані зусилля-2020» як відповідь на «Кавказ-2020». Україна в епіцентрі цивілізаційного протистояння

«Об’єднані зусилля-2020» як відповідь на «Кавказ-2020». Україна в епіцентрі цивілізаційного протистояння

Третьої декади вересня Росія розпочала в безпосередній близькості до кордонів України та на Чорному морі військові навчання «Кавказ-2020».

У відповідь Міноборони України почало власні військові навчання «Об’єднані зусилля», які за своїм розмахом, складом сил та засобів, залученням міжнародних партнерів стали унікальними.

Третьої декади вересня Росія розпочала в безпосередній близькості до кордонів України та на Чорному морі військові навчання «Кавказ-2020». Українські експерти ще задовго до їхнього початку попереджували, що зосередження Москвою впритул до України 120 тис. військових, не менше 500 танків, 300 літаків та сотні одиниць іншої техніки та озброєння загрожує новим рівнем воєнного протистояння і можливою агресією Кремля на півдні держави. У відповідь Міноборони України почало власні військові навчання «Об’єднані зусилля», які за своїм розмахом, складом сил та засобів, залученням міжнародних партнерів стали унікальними.

Як зазначив український Генштаб, вперше до таких масштабних українських військових тренувань залучені підрозділи збройних сил країн НАТО: США, Великобританії та інших. Ситуацію, що склалася проаналізували українські військові та політичні експерти під час дискусії «Об’єднані зусилля-2020» як відповідь на «Кавказ-2020». Україна в епіцентрі цивілізаційного протистояння».

Вересень знаменувався вражаючими рейдами натівської авіації в небі над Україною, які стали вкрай неприємним сюрпризом для Москви і спричинили панічну реакцію в російській пресі. Вперше за всю історію над українською територією виконали польоти американські стратегічні бомбардувальники Стратофортрес В-52Н, прикриття яких виконували українські винищувачі; інші натівські радіолокаційні літаки дальнього виявлення здійснили обліт українських рубежів із розвідувальною місією, в небі над Києвом були помічені конвертоплани CV-22 Osprey військово-повітряних сил США. Підрозділи країн НАТО беруть участь у виконанні завдань з протидії десантуванню супротивника і захисту морських кордонів України.

У Чорне море увійшла рекордна кількість військових кораблів НАТО, які патрулюють межі російської зони військових навчань. Але всі ці заходи, як вважає заступник директора Центру дослідження армії та конверсії Михайло Самусь, мають більше значення, ніж просто відповідь на загрозу російської агресії.

«Уперше в історії України це стратегічні командно-штабні навчання. Хочу підкреслити, що тут головне не те, що буде робитися на полігонах. Вперше наші штаби будуть діяти за стандартами НАТО і вперше в цьому братимуть участь наші партнери з НАТО (Сполучені Штати і Велика Британія), також уперше штаби працюватимуть не за радянською методикою. Я вважаю це дуже великим кроком вперед. Ми можемо багато говорити про декорації і перехід на стандарти НАТО, але перехід на стандарти управління військами на стратегічному рівні – це надзвичайно важлива річ. Це один з перших кроків із заяви про те, що Україна готова бути членом НАТО і готова до бойових дій з НАТО на Чорному морі. Якщо Росія побачить, що Україна з НАТО піднімають готовність до спільних дій, вона 10 раз подумає, чи треба їй пробивати суходолом коридор до Криму, чи треба їй висаджувати морський десант».

Інші експерти зазначили, що ще від початку 2020 р. в Краснодарському краї та Ростовській області відбулася ціла низка російських тактичних військових навчань з відпрацювання висадки морських і повітряних десантів. Зараз навчання «Кавказ-2020» навряд чи потягнуть за собою заплановану Москвою масштабну воєнну операцію проти України. Тепер головна ставка зроблена на активізацію підривних елементів усередині України і з метою привести до влади якнайбільше проросійських політиків на українських місцевих виборах 25 жовтня, а вже потім вдатися до обмеженої воєнної операції, щоби примусити київську владу до миру на Донбасі на російських умовах і до подальшої дружби з Росією.

Але запровадження американських санкцій проти Nord Stream 2, які заблокували добудову цього стратегічно важливого для Росії газогону, політична криза в Білорусі навколо виборів президента країни, зростання суспільного незадоволення всередині самої Росії політикою Кремля можуть вплинути і на ці плани.

Додатковими попереджувальними діями з боку Заходу стали спільні із НАТО українські навчання «Об'єднані зусилля». Експерт з питань морської безпеки Андрій Риженко вважає, що ці навчання мають на меті ще й геополітичне значення, адже Росія проводить свої навчання «Кавказ-2020» не лише на Чорному, а й на Каспійському морі, що не може не турбувати стратегів із Брюсселю.

«Між Каспійським, Чорним і Азовським морями існує певний зв'язок і вони готуються для проєкції військової сили Росії на Середземне море, на Сирію, Близький Схід і Північну Африку. Це плацдарм для геостратегічного стрибка. Це схоже на ситуацію з Балтійським морем, де також спостерігається гібридний підхід для впливу на НАТО і Балтійські країни. Це початкова точка для дій поза межами Балтійського моря теж. Зараз Росія залучає ще нові країни: Вірменія, Білорусь, Азербайджан, Іран. Таким чином Росія намагається створити своє повне домінування на Каспії, що вже був використаний для ракетних ударів по Сирії. Плани наших навчань закриті, але можна припустити, що будуть відпрацьовуватися елементи захисту України від цих загроз».

Перед російськими навчаннями «Кавказ-2020» президент України Володимир Зеленський підписав розроблену Радою нацбезпеки і оборони України військову стратегію, яка передбачає, зокрема, розбудову українських військово-морських сил, адже, попри те, що Україна отримує такого могутнього партнера, як НАТО, російська морська загроза не зникає.

Як вважає воєнний експерт Михайло Самусь, тільки в союзництві з такими членами НАТО, як Румунія і Болгарія, а також разом із Грузією Україна може успішно стримувати російську агресію на Чорному морі й розблокувати ситуацію на Азовському морі, яке зараз є фактично окупованим Росією.

«Співвідношення сил на Чорному морі зараз на боці Росії. Наприклад, ракетний одномоментний залп російського Чорноморського флоту нараховує 200 ракет, тоді як з боку України, Румунії і Болгарії – нуль ракет. Співвідношення Чорноморського флоту і Військово-морських сил України, за різними оцінками, – приблизно 1 до 15. Ми можемо багато говорити про солідарність і готовність НАТО нас підтримати, але якщо зараз буде операція поблизу «вишок Бойка» та острова Зміїний, у результаті якої буде акт агресії проти України, сумніваюся, що країни НАТО будуть вступати в пряме бойове зіткнення з Росією. Так само, як 25 листопада 2018 р. в Керченській протоці, коли ніхто не наважився застосувати силу проти росіян і вони це зрозуміли як дозвіл. Можливо, НАТО варто таки допомогти Україні, Румунії, Болгарії і Грузії наростити власні флоти?»

Тим часом Європарламент готується ухвалити антиросійську резолюцію, яка має посилити попередження Росії щодо її агресивної політики і нарощування військової могутності, як повідомила депутатка Європарламенту, ексміністерка оборони Литви, голова Парламентської асамблеї НАТО Раса Юкнявичене.

«Російська політика – це політика лузерів, так само, як це трапилося з СРСР, і я бачу, що це відбувається з Росією. Путін втратив українську націю, яка була дружня до нього до 2014 р. Він втратить підтримку більшості білорусів, бо підтримує сьогодні токсичного Лукашенка. Росія може розпочати війну проти України і Грузії, вони хочуть відновити свою імперію. Але це дуже короткозора політика. Народ Білорусі зараз є прикладом для народу Росії, багато росіян пильно стежать за тим, що відбувається в Білорусі. Путін боїться цього».

Раса Юкнявичене заявила, що закликала своїх колег у Європарламенті стати на бік України і Білорусі і що це єдиний шлях допомогти Росії припинити мілітаризацію регіону.

Вільгельм Смоляк

Джерело: Українська служба Польського радіо