Польща і світ
Угорська елегія 1956: «Радянські війська розпочали атаку на столицю. На допомогу!»

Повними розпачу й болю були слова угорського прем’єр-міністра для програми радіостанції: «Це говорить Імре Надь, голова Ради міністрів Угорської народної республіки. Сьогодні в ранкові години радянські війська розпочали атаку на нашу столицю, намагаючись скинути легальний, демократичний уряд Угорщини. На допомогу! На допомогу! На допомогу!»

Цей заклик, скерований до вільного світу, не дочекався відповіді. Розчавлене радянськими танками повстання самотньо гинуло. Вирок Угорщині винесла Москва, невдовзі після того, як Угорщина осмілилася забажати трохи свободи, осмілилася нагадати про право приймати рішення у своєму домі. За цей «злочин» вона повинна була заплатити найвищу ціну, радянська влада вирішила втопити національне повстання в крові.

Тільки з Польщі, яка двома тижнями раніше дивом уникнула «братньої допомоги Старшого Брата», в Угорщину плинули щирі слова солідарності та гектолітри крові. Не перший раз в історії Угорщини та Польщі було помітно, який незвичайний, майже ірраціональний, зв’язок єднає ці два народи.

Розпочалася ця кривава драма заледве кільканадцять днів тому…


Віче підтримки під пам’ятником Бему
Від початку третьої декади жовтня в Угорщині, особливо в Будапешті, неспокійно, а вісті, які доходять із Варшави, викликають ейфорію. Росіяни затримали свої танки, поляки вибороли, принаймні, невелику порцію свободи. Такі новини буквально електризують мешканців Будапешта. Головним чином під натиском студентів на 23 жовтня запланували віче підтримки польських реформ, місце цієї зустрічі теж особливе – вона має відбутися під пам’ятником Бему (!) (Юзеф Бем – національний герой Угорщини, боровся за незалежність своєї Батьківщини від Австрії, брав активну участь у Листопадовому повстанні за незалежність Польщі). У визначений день під цим постаментом, який символізує польсько-угорське братерство, зібралися кількадесят тисяч людей, потім всі вирушили до будівлі парламенту, де їх кількість зросла до 200 тис. Це вже не віче підтримки, а початок угорської революції, серед лозунгів з’являється вимога виведення з Угорщини радянських військ. На жаль, уже ввечері під будівлею угорського парламенту лунають перші постріли та гинуть перші жертви. Ці постріли зробили службовці угорської політичної поліції AVH, структури дійсно злочинної.


Угорці будують барикади
Наступного дня розпочалася друга частина драми. Ранніми ранковими годинами до Будапешта в’їхали радянські танки. У відповідь жителі кинулися будувати барикади, роздобувати зброю. Розпочалося національне повстання, яке швидко охоплює всю країну, утворюються місцеві революційні комітети та відділи народної міліції. Найбільш скомпрометовані представники угорської влади тікають до Москви, а посаду прем’єр-міністра (частково за бажанням вулиці) посів Імре Надь, комуніст із сумнівним минулим, але в той момент він почав найпрекраснішу главу свого життя. Символ тих днів, який пам’ятають до сьогодні, – це угорський прапор із дірою посередині після того, як із нього вирізали ненависний комуністичний знак.

Наступний день приносить нову бійню – у братовбивчій боротьбі в мирну маніфестацію стріляють злочинці з AVH. 27 жовтня Надь формує національний уряд, розпускає бандитське формування політичної поліції й опановує ситуацію. Новому урядові вдається домовитися про перемир’я з радянськими військами, які потрохи відходять до гарнізонів. То що, революція перемогла? Ні, це було неможливо в тодішньому світі, у якому ніхто не хотів ризикувати вступати в конфлікт із совєтами, а московські сатрапи не мали звичаю пробачати. Зараз часто звинувачують Надя в тому, що, оголошуючи 1 листопада про вихід Угорщини з Варшавського договору, він спровокував радянську інтервенцію. Особисто я вважаю, що до кривавої бійні дійшло б і так. Це мало бути покарання за спробу спротиву, це було також помстою за «прощення провин полякам» кількома днями раніше, а також засторогою для всіх потенційних бунтівників.


Вулиці, залиті кров’ю
4 листопада почався останній акт драми. Радянські танки знову входять до Будапешта, цього разу стріляючи наосліп. Повстанці, яких хоч і підтримувала частина угорської армії, не мали жодних шансів. До інтервенції були готові 17 радянських дивізій, із яких у безпосередніх операціях задіяли 60 тис. солдатів. Будапешт зайняли ще того ж самого дня, тільки робочий мікрорайон, розташований на острові Цсепель у південній частині міста, оборонявся до 10 листопада. Вулиці столиці були залиті кров’ю. Впродовж кількох днів народного повстання загинули близько 3 тис. угорців (можливо, й більше, невідомо, скільки осіб поховали в безіменних ямах, викопаних у парках та скверах), а кількадесят тисяч поранили. Понад 25 тис. повстанців постали пізніше перед судами, аж 1,2 тис. винесли смертну кару. Невідома точна кількість повстанців, депортованих совєтами, але впевнено можна сказати, що це були тисячі. Понад 200 тис. (!) угорців покинули свої домівки та втекли до Австрії або Югославії. Так само й прем’єр-міністр Імре Надь заплатив життям за кілька прекрасних днів шляхетності та честі.

Ціна, яку заплатила Угорщина за цю хвилину свободи, була страшною, а те, як сприйняв цей злочин вільний світ, вражало. Залишилася пам’ять про те, на які злочини готовий піти радянський режим. Проте мрія про свободу не загинула, вона продовжувала жити в угорських, так само як і в польських, серцях. Тепер, коли ми згадуємо ці події, живучи у вільній Польщі, можемо пишатися тим, що це приречене, але горде угорське повстання почалося саме під пам’ятником Юзефу Бему. Любов до свободи завжди єднала наші народи.

Джерело: niezalezna.pl

Схожі публікації
Президент Тамаш Шуйок підписав протокол про вступ Швеції до Альянсу. Угорщина була останньою членською країною, яка дала згоду на розширення НАТО.
Угорщина стала останнім членом НАТО, який схвалив вступ країни до Альянсу. За ратифікацію протоколу про вступ Швеції в НАТО проголосували 188 депутатів парламенту, а проти виступили шестеро.
На думку міністра закордонних справ Угорщини, 13-й пакет санкцій ЄС не наблизить мир і буде запроваджений «лише для виду».
Може виявитися, що в крипті під кафедральним костелом похована не перша, а третя дружина князя Януша Острозького – представника династії, яка володіла Тарновом. У вчених є докази.
Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш переконаний, що Угорщина повинна негайно дати згоду на вступ Швеції в НАТО.
Правляча в Угорщині коаліція «Фідес» і Християнсько-демократичної народної партії вчора, 5 лютого, збойкотувала позачергове засідання парламенту, присвячене питанню вступу Швеції в НАТО та скликане на вимогу опозиції.
Прем’єр-міністр Угорщини після саміту Європейської ради заявив, що його країні нарешті вдалося домовитися про механізм контролю, який гарантує, що кошти будуть використовуватися розумно й угорські гроші не дістануться Україні.
Концерт на даху будівлі студії звукозапису Apple у Лондоні був записаний як заключна сцена фільму Let it Be режисера Майкла Ліндсі-Хогга.
Інститут національної пам’яті Польщі організовує загальнонаціональний художній конкурс для молоді «Герой на всю сотню» з нагоди столітнього ювілею польської національної валюти.