Польща і світ
У Саду праведників вшанували нових осіб

Російська поетеса і дисидентка Наталія Горбаневська, чеський пастор Ян Єлінек і аргентинський дипломат Роберто Козак –  це нововшановані особи у варшавському Саду праведників

У 2014 р. у варшавському мікрорайоні Воля відкрили перший у Польщі Сад праведників, де вшановують тих, хто у ХХ і ХХІ ст. у часи тоталітаризму і геноциду мав відвагу захищати гідність людини і допомагати жертвам.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ПОЛЯКИ ЗНОВУ ОТРИМАЛИ ЗВАННЯ ПРАВЕДНИКІВ НАРОДІВ СВІТУ
ПРАВЕДНИК 2017. ТРИ ОСОБИ ВШАНУЮТЬ ДЕРЕВЦЕМ У «САДУ ПРАВЕДНИКІВ»

Збігнев Глюза, голова комітету Саду справедливих і творець центру «Karta», підкреслив, що Наталія Горбаневська, Ян Єлінек і Роберто Козак внесли свій вклад в опір злу. «Всі вони своєю діяльністю у нелюдських умовах на тих землях, на яких вони жили, чи то Волинь 40-х років, чи радянська дійсність 60-х і 70-х, чи, врешті, диктатура в Чилі в 70-х і 80-х, всі вони показали, як одна людина може протистояти чомусь, що повністю заперечує людяність», – сказав Збігнев Глюза. Під час заходу висадили дерева на честь Наталії Горбаневської, Яна Єлінека та Роберто Козака. Відкрили також присвячені їм пам’ятні камені.

Наталія Горбаневська була російською письменницею й однією з кількох осіб, які в 1968 р. провели демонстрацію проти агресії держав Варшавського договору в Чехословакії. За це органи радянської держбезпеки закрили її в психіатричній лікарні, а потім примусили емігрувати. Свою маму на урочистостях у Варшаві згадував її старший син Ярослав Горбаневський, підкреслюючи, що він завжди, навіть будучи ще малим хлопчиком, знав, що правда на її боці. «Мені здається, що цей день не значитиме багато, якщо не спричинить звільнення тих осіб, які сьогодні є політичними в’язнями, як свого часу моя мама», – сказав Ярослав Горбаневський.

Ян Єлінек був чеським пастором, який працював на Волині. Там під час Другої світової війни він допомагав євреям, полякам, українцям, німцям і росіянам. У своєму домі він переховував єврейську сім’ю, допомагав людям у гетто. «Він хотів, так, як це написано у Біблії, створити місце притулку, де люди могли би переховуватися», – розповів про свого двоюрідного брата пастор Мірослав Єлінек.

Аргентинський дипломат Роберто Козак, якого називають «Шіндлером Латинської Америки» в 70-х роках допомагав чилійцям, репресованим режимом Августо Піночета. Вважають, що він врятував життя або допоміг тисячам людей. «Сьогодні цей камінь і це дерево стали причиною того, що Роберто Козак починає говорити до нас, і тому ми нагадуємо собі та іншим про таких людей, щоб вони пробуджували наші сумління», – сказав отець Вацлав Ошайца, який запропонував кандидатуру Роберто Козака.

У саду праведників Варшави вшановано 15 осіб, серед них – Ян Карський, Нельсон Мандела, Вітольд Пілецький, Анна Політковська і ксьондз Ян Зєя. Звання праведника надають тільки померлим.

Джерело: Polskie Radio

Схожі публікації
Виставка присвячена Групі Ладося – дипломатам, які були причетні до видачі нелегальних паспортів, аби рятувати євреїв від знищення.
Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький вшанував сьогодні, 7 липня, пам’ять жертв у неіснуючому волинському селі Острівки, мешканці якого були знищені загонами УПА та місцевим українським населенням.
Консерваторська комісія, яка минулого тижня побувала у волинській Олиці, позитивно оцінила роботи, проведені в колегіаті Пресвятої Трійці. Про це інформує Фонд культурної спадщини.
Міністр освіти і науки РП Пшемислав Чарнек заявив про це в Любліні під час відзначення Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту.
Згідно з останнім дослідженням, проведеним на замовлення організації Claims Conference 23 % нідерландців віком до 40 років не вірять у Голокост або вважають, що наратив про нього сильно перебільшений.
Представники Союзу вчителів Німеччини у зверненні до Міністерства освіти заявили, що література про Голокост має бути обов’язковою на уроках німецької мови.
4 грудня 1942 р. у Варшаві польським урядом у вигнанні було створено Раду допомоги євреям. Це була єдина державна установа в окупованій німцями Європі, яка рятувала євреїв від знищення.
«Українці, побачивши польську позицію щодо нападу Росії на їхню країну, відкрилися на розмови про пошуки, ексгумації, перепоховання й увіковічення пам’яті польських жертв Волинської різні», – сказав заступник міністра культури та національної спадщини Польщі Ярослав Селлін.
Німецький парламент вшанував хвилиною мовчання пам'ять Бориса Романченка, який пережив Голокост, але загинув під час російського авіанальоту в Україні.