Польща і світ
Гітлер хотів перекласти вину за початок війни на Польщу

«Алло, алло, говорить Варшава. Сьогодні вранці о 5:40 німецькі частини перейшли польський кордон, порушуючи договір про ненапад…» – таке повідомлення надійшло в ефір 1 вересня 1939 р. Днем раніше схоже повідомлення, хоч як агресора в ньому представили Польщу, транслювали в Глівіце.

Так звана глівіцька провокація сталася 31 серпня 1939 р., рівно о 20 год. До радіостанції в німецькому тоді місті Глівіце, яке знаходилося за 10 км від кордону з Польщею, вдерлися нападники, які вдавали з себе сілезьких повстанців. Це були есесівці в цивільному одязі, які напали на працівників радіостанції.

Перед цим за особистим телефонним наказом Гайнріха Гіммлера охорону радіостанції усунули й направили туди двох поліціянтів, один із яких впустив нападників на територію. Тоді був убитий Францішек Хоньок, польський сілезець, якого зараз вважають першою жертвою Другої світової війни.

Колектив працівників радіостанції арештували та загнали в підвал, тоді виявилося, що зникли мікрофони. Через 10 хвилин пошуків їх змусили віддати так званий грозовий мікрофон. Його використовували для того, щоби повідомляти радіослухачів про те, що радіостанція невдовзі перерве транслювання через грозу.

Лектор почав читати кількахвилинне повідомлення, але до слухачів дійшли тільки дев’ять слів: «Увага, говорить Глівіце. Радіостанція знаходиться в польських руках…»

Німецька пропаганда представила Третій рейх як жертву польської агресії. Берлінське радіо повідомило про ще кілька нібито нападів повстанців на територію Німеччини і що їх підтримували чинні частини Війська Польського, озброєні важкою технікою.

Правда стала відомою лише в Нюрнберзі
1 вересня 1939 р. Гітлер у ранковій промові у Рейхстазі заявив: «Сьогодні вночі Польща вперше на нашій території наказала стріляти по нас своїм регулярним військам. Від 5:45 ми відповідаємо їм пострілами, але з цього моменту на бомбу ми відповідатимемо бомбою».

Тим часом 25 серпня 1939 р. до порту в Гданську з «візитом ввічливості» увійшов німецький дредноут «Шлезвіг-Гольштайн». Офіційно він мав вшанувати пам’ять загиблих у 1914 р. у Балтійському морі матросів із крейсера «Магдебург».

Натомість таємні плани, які отримав капітан корабля, передбачали діяльність проти польського флоту та підтримку німецьких військ. Додатково капітан корабля, командор Густав Кляйкамп запропонував використати крейсер і заховану у трюмах штурмову групу для захоплення Вестерплатте, що підтримав генерал Георг Фрідріх-Еберхардт.

Правда про глівіцьку провокацію стала відомою під час процесу над воєнними злочинцями в Нюрнберзі.

«30 серпня 1939 р. я отримав наказ від шефа СД Райнхарда Гайдріха імітувати атаку на радіостанцію у Глівіце, під польським кордоном. Це мало виглядати так ніби напад здійснили поляки. Для закордонної та німецької преси був потрібен реальний доказ польської агресії», – зізнався Альфред Гельмут Наюок, військовий СД, СС і Ваффен-СС.

Джерело: tvp.info

Схожі публікації
Поляки працюють п’ять днів на тиждень по вісім годин на день ще з 1970-х. Проте дискусії щодо скорочення робочого часу точаться в Європі вже давно.
Міністр закордонних справ РП Радослав Сікорський заявив, що Польща не отримає від Німеччини жодних репарацій. Він наголосив, що питання репарацій закрите.
Польща повинна повернутися до тісної співпраці з Францією та Німеччиною в рамках Веймарського трикутника. У доцільності такої тези переконаний польський депутат Європарламенту Богуслав Ліберадзький.
У ніч із середи на четвер розпочався страйк працівників одинадцяти найбільших німецьких аеропортів. Акція мала завершитися вчора увечері, але профспілка Verdi закликала робітників Гамбурга продовжити акцію протесту ще на один день.
У 467 з приблизно 65 млн осіб, вакцинованих проти коронавірусу в Німеччині, діагностували поствакцинальні ускладнення.
Президент Литви Гітанас Науседа висловив переконання, що це найкращий спосіб демонструвати захист із боку союзників.
Канцлер Німеччини піддав критиці країни Євросоюзу за недостатні поставки зброї в Україну для боротьби з російським вторгненням. Він закликав союзників збільшити військову допомогу Україні.
Польща вимагає, зокрема, відшкодування матеріальних і нематеріальних збитків у розмірі понад 6 трлн злотих.
745 автомобілів спалили у Франції в новорічну ніч, 380 осіб затримали – повідомив міністр внутрішніх справ Франції Жеральд Дерманен. Неспокійно було і в Німеччині. Затримано понад 230 осіб, а близько 15 поліціянтів зазнали ушкоджень у новорічну ніч у Берліні.