За даними Міністерства культури і національної спадщини, у 52 країнах знаходяться могили та кладовища, які мають характер «польських місць національної пам’яті». Відомство веде реставраторські та відновлювальні роботи на деяких із них, зокрема на львівському Личаківському кладовищі та на цвинтарі в Дрогобичі.
Серед цивільних кладовищ, якими опікується міністерство, знаходиться Личаківський цвинтар. «Він належить не лише до спільної культурної спадщини Польщі та України, а й загальноєвропейської», – підкреслює міністерство.
Департамент культури ще з 2008 р. фінансує чергові етапи реставраторських робіт на території цього некрополю. Вибір конкретних об’єктів здійснює спільно польсько-українська експертна комісія. Роботи проводять польсько-українські бригади, їх фінансують за кошти, які надають у рамках фондів Міністерства: «Охорона національної спадщини за кордоном», а із 2017 р. теж «Місця національної спадщини за кордоном».
У 2008–2016 рр. на Личаківському кладовищі «професійні комплексні» роботи провели над 70 надгробками та склепами, зокрема письменниці та публіцистки Габріелі Запольської; учасника Листопадового повстання Юліана Константи Ордона; історика й багаторічного директора Національного закладу імені Оссолінських у Львові Войцеха Кентшинського; українського письменника Маркіяна Шашкевича; композитора і піаніста, учня Фридерика Шопена, засновника Львівської консерваторії Кароля Мікулі; першого реставратора пам’яток Східної Галичини Мечислава Потоцького; митрополита вірменського обряду, архієпископа Георгія Ромашкана; митрополита вірменського обряду, архієпископа Самуїла Стефановича.
Міністерство культури і національної спадщини у співпраці з Генеральним консульством РП у Львові вже багато років підряд підтримує акцію «Світло пам’яті для Личаківського кладовища». У зв’язку з цим 1 листопада тисячі лампадок знову запалали на території львівського некрополя.
У 2017 р. міністерство завдяки коштам програми «Охорона національної спадщини за кордоном» фінансує також реставраторські роботи надгробку Фридерика Шопена на паризькому кладовищі Пер-Лашез; місця спочивання Стефана Шольц-Рогозинського на кладовищі в Баньє (Франція); п’ятий етап реставрації польських надгробків на кладовищі в Дрогобичі, де відновлювальні роботи охопили 92 надгробки; консерваторські роботи двох вірменських надгробків у Кутах (Україна); реставраційні роботи нкаплиці Стшембошів у Ямполі (Україна); реставраторські роботи на кладовищах у Кишиніві та Рашкові (Молдова); другий етап інвентаризації єврейських кладовищ на Гуцульщині; інвентаризація кладовищ у колишньому Тернопільському повіті.
Цього року департамент культури запустив нову дотаційну програму «Місця національної спадщини за кордоном». Кошти з цього фонду скеровані на наступні роботи: капітальні ремонти п’яти кладовищ і військових поховань 1920 р. у Білорусі (Докшиці, Дуніловичі, Глибоке, Підсвілля, Задорожжя); реставраційні роботи надгробка Езехіеля Берзевіча – учасника Листопадового повстання і поручника Волинського кавалерійського полку Кароля Ружицького на цвинтарі в Болшовіце; ремонтні роботи на польському воєнному кладовищі 1920 р. у Ковелі; відновлення воєнних поховань і могил трьох львівських мерів на Личаківському кладовищі у Львові; відновлення поховань польських солдатів, полеглих у 1920 р. під Лопатином і Циганівкою на парафіяльному кладовищі у Лопатині; консерваторські роботи над алебастровою епітафією Адамі Киселя в церкві в Низкиничах; проект комплексу військових поховань на цвинтарі в Мостиськах солдатів Війська Польського, полеглих у 1939 р. під Львовом; відновлення надгробка полковника Тадеуша Шетцеля та підполковника Едмунда Харашкевича на кладовищі Зюйд-Ілінг у Лондоні.
За кошти, надані департаментом національної культури за кордоном і воєнних втрат, проходять також ремонти п’яти цвинтарів і комплексів поховань польських біженців часів Другої світової війни в Ірані (Дулеб, Тегеран, Мешхед, Ігфаз, Ісфаган), Узбекистані (заміна стел із написами на 8 польських воєнних кладовищах солдатів армії генерала Андерса та цивільних біженців); ремонт Воєнного кладовища жертв Катинського злочину та української частини меморіалу в Биківні біля Києва; за співпраці з Поморським медичним університетом у Щецині були проведені археологічно-ексгумаційні роботи у Литві в Катимелці (солдати 1920 р.) і хуторі Тауркалі (ймовірно, царські солдати), а також у Франції, в Ле-Кротуа (невідомий польський солдат часів Другої світової війни).
Безпосередньо кошти міністерства йдуть на фінансування опіки над польськими військовими кладовищами в Узбекистані, Казахстані та Киргизстані, трьома некрополями в Італії та кладовищем у Бейруті в Ливані. У свою чергу, фонд «Польсько-німецьке примирення» розпочав комплексний проект інвентаризації польських місць пам’яті та військових поховань у Німеччині.
Джерело: dzieje.pl