Польща і світ
«Газпром» може вдавати, що дотримується правил ЄС щодо Nord Stream 2

Польське видання «Dziennik Gazeta Prawna» звертає увагу, що «Газпром», будуючи газопровід Nord Stream 2, може лише вдавати, що дотримується правил ЄС. І Брюссель до цього готовий.

Що зроблять росіяни після того, як минулого тижня суд ЄС відхилив скаргу консорціуму, який будує другу гілку підводного трубопроводу, на газову директиву ЄС?

«Газпром» хоче уникати застосування європейських тарифів і передання половини потужності німецької частини Nord Stream 2 конкурентам. Цього вимагає норма ЄС, яка стосується незалежності операторів газопроводів від постачальників. Це чергове невигідне для російського концерну рішення.

20 травня німецьке Федеральне агентство газотранспортних мереж відмовилося зробити виняток для другої гілки спірного газопроводу з Росії до Німеччини дном Балтійського моря, але погодилося на виняток щодо першої гілки газопроводу. Вона була закінчена перед тим, як почали діяти зміни до газової директиви, тобто до 23 травня 2019 р.

На думку співрозмовників газети, «Газпром» не зможе ухилятися від дотримання законодавства ЄС у випадку другої гілки Nord Stream 2. Консорціум, який її будує, намагався застосувати своє тлумачення, стверджуючи, що з економічного та інвестиційного поглядів газопровід був завершений до 23 травня 2019 р. Але важко уявити, що будь-який суд у Європі на це пристане.

Однак у Брюсселі вважають, що «Газпром», офіційно не погоджуючись із рішеннями європейських установ і німецьких управлінь та оскаржуючи їх, може вдатися до хитрощів при застосуванні правил ЄС. Наприклад, продати частину газопроводу в територіальних водах Німеччини зовнішній компанії та доводити, що реалізує вимогу незалежності операторів газопроводів і постачальників.

За інформацією «Dziennik Gazeta Prawna», чиновники генеральної дирекції Європейської комісії в справах конкуренції готові перевірити, чи дії «Газпрому» враховуватимуть розподіл транспорту газу й постачання. Власником зареєстрованого в Швейцарії консорціуму Nord Stream 2 AG є «Газпром», однак, на основі фінансових угод, у проєкті беруть участь західноєвропейські енергетичні компанії: ENGIE, OMV, Shell, Uniper та Wintershall Dea. Це означає, що через обмежену потужність газопроводу, а отже, й рентабельність проєкту втратить не лише російський виробник газу. Зате може виграти Польща, бо російський постачальник може бути змушений продовжувати транзит газу до Німеччини польським відрізком Ямальського газопроводу.

Рентабельність Nord Stream 2 вже послаблена запізненням реалізації проєкту на понад рік, а цей період може ще подовжитися, оскільки через санкції США добудовувати маршрут має російське судно «Академік Черський», а не швейцарська компанія AllSeas. Невідомо, чи не буде необхідною зміна дозволу на будівництво в данських водах. Також є чутки про необхідність модернізації російського судна.

Президент Володимир Путін заявляє, що друга гілка Nord Stream має бути готова найпізніше в першому кварталі 2021 р.

Джерело: Українська служба Польського радіо

Схожі публікації
Голова комітету з закордонних справ Сейму РП Павел Коваль наголосив, що контакти з МЗС мають бути основним обов’язком посла РФ у Варшаві.
Організатори протестів заявили, що блокування кордону вони припиняють у зв’язку з прийдешніми Великодніми святами.
Головні дипломати країн V4 погоджуються з необхідністю збереження каналів зв’язку з Росією, але не всі готові зустрітися з міністром закордонних справ РФ.
Міністр юстиції РП Адам Боднар вважає, що Польща вже стала мультикультурною країною, що вимагає запровадження відповідних змін у законодавстві.
Уже в липні російські активи, заморожені країнами Євросоюзу, Україна зможе використовувати для озброєння своєї армії.
У Варшаві відбулася зустріч очільників польської та литовської дипломатії. Радослав Сікорський і Габріелюс Ландсбергіс висловилися за зрівняння санкцій проти Росії та Білорусі.
На початку грудня МОК вирішив, що росіяни та білоруси, які пройшли кваліфікацію на ігри в Парижі, будуть допущені до змагань як нейтральні спортсмени, без прапорів, емблем і гімнів.
Державна рада Латвії з електронних ЗМІ заблокувала доступ до дев’яти порталів, які поширювали російську пропаганду.
Очільник польської дипломатії вважає, що заморожені російські активи краще витрачати на запобігання наслідкам агресії, на захист України, а не на її відновлення.