Польща та Україна
Білоруси пішли шляхом українців

Уже не тільки українці, а й білоруси охоче приїжджають до Польщі. Вони на 20 % частіше перетинають кордон, ніж це було раніше. Хоча заяв польських підприємців про намір узяти на роботу білорусів не так багато – 24 тис., це втричі більше, ніж рік тому. Найбільше перетинів кордону білорусами та українцями зафіксовано влітку. У липні білоруси перетинали кордон 813 тис. разів, а українці – 1,9 млн разів. Одні працювали на сезонних роботах, інші ж проводили тут свої відпустки, відпочивали у знайомих чи рідних.

Про ситуацію із працевлаштуванням білорусів та українців агентству «Newseria» розповіла Моніка Банись із рекрутингової фірми «Personnel Service».

Дані Головного статистичного управління показують, що протягом півроку – з травня до жовтня – білоруси перетнули польський кордон 2 млн разів. Звичайно, порівняно з українцями, це небагато, адже ті перетнули його майже 6 млн разів, та все ж зростання у випадку білорусів набагато більше – 20 % порівняно з минулим роком. Можна сказати, що «сябри» все активніше відвідують Польщу. Вони також охоче шукають тут роботу.

У першому півріччі 2017 р. було зареєстровано 24 тис. заяв про намір надати їм роботу. Це втричі більше, ніж минулого року. Звичайно, це не порівняти з українцями, яких тепер у Польщі понад мільйон, – це вже інші масштаби, та все ж помітно, що білоруси більш охоче обирають Польщу.

Моніка Банись звертає увагу, що польським роботодавцям з білорусами буде тяжче, ніж з українцями, бо вони, мовляв, вимогливіші щодо зарплат.

Роботодавці можуть мати більше проблем із тим, аби залучати білорусів, бо вони мають більші фінансові вимоги, ніж українці. Адже середня зарплата в Україні складає 960 злотих, а в Білорусі – 1400. Натомість ми очікуємо, що, коли кордони для українців відкриються ще більше, вони вже не так часто обиратимуть Польщу, а приглядатимуться, наприклад, до Німеччини. Ось тоді польські роботодавці дійсно змушені будуть звертатися до інших ринків, і Білорусь у такому випадку – добрий напрямок. Білоруси, як і українці, близькі до нас культурно і ментально.

Чи білоруси мають шанс стати другою групою заробітчанської імміграції до Польщі?

Мені здається, цей масштаб поки настільки невеликий, що тяжко передбачити, чи вони справді будуть другою професійною групою, тим більше, що великою групою заробітчан у Польщі вважають азіатів. Їх білоруси не випередять. Але білоруси дійсно, мабуть, мають шанс збільшити свою частку на польському ринку праці. Тим паче, що на кожному десятому великому підприємстві вже працює хоча б один представник Білорусі – загалом це 4 %. Тобто небагато, але у майбутньому цей відсоток  збільшуватиметься.

Варто нагадати, що заробітчани з України, Білорусі, Росії, Грузії, Вірменії та Молдови віддавна користуються пріоритетним правом на працевлаштування в Польщі.

Польські роботодавці охоче беруть на роботу білорусів, також тому, що їх так, як українців, вірмен чи молдован, охоплює спрощена процедура працевлаштування. Це помітно полегшує роботодавцям оформлення їх на роботу – досить піти до відповідної установи та зареєструвати заяву про намір працевлаштування іноземця.

Моніка Банись звертає також увагу на нову ситуацію у справі оформлення працевлаштування іноземців у Польщі, звичайно ж, йдеться, перш за все, про українців, яких найбільше серед працівників-іноземців.

1 січня 2018 р. почали діяти нові правила. Головна зміна полягає в тому, що впроваджено нові дозволи на сезонну роботу. Тобто іноземці тепер зможуть працювати не півроку, а 9 місяців. Йдеться здебільшого про сільське господарство та туризм.

Однак підприємці повинні виконати дві умови. По-перше, забезпечити українцеві таку ж зарплату, як і місцевому працівникові на такій же посаді. По-друге, необхідно довести, що роботодавець не зміг знайти на це робоче місце поляка.

Що такі зміни будуть означати на практиці?

На практиці зміни, які впроваджені з 1 січня, сприяють наведенню порядку. Дотепер роботодавці реєстрували заявки про намір працевлаштування іноземця, але потім вони не повинні були доводити, що ця особа дійсно почала працювати за вказаною в документі адресою. А тепер після реєстрації такої заявки особа повинна прийти до відповідного управління й засвідчити, що заявлена людина дійсно в нього працює.

Завдяки цьому ми матимемо змогу визначити, скільки насправді в нас працює іноземців. Бо зараз ми можемо говорити лише про приблизні дані, а якщо буде зроблено другий крок роботодавця, ми будемо знати скільки в нас працює людей.

Що ці нові правила працевлаштування іноземців можуть змінити на польському ринку праці?

Дані «Personnel Service» передбачають, що вже цього року ми можемо очікувати на 2 млн українців, ми передбачаємо, що наступного року їх буде навіть більше. Тому нові правила дійсно були потрібні. Те, що українці зможуть у нас працювати 9 місяців, – це добра новина для роботодавців, адже для більшості з них шестимісячний період був занадто коротким.

Важливо також, аби в подальшому зосередитися на тому, щоб ще більше полегшити процедуру отримання дозволу на роботу для іноземців, що дозволить їм залишатися тут на три роки. А сьогодні налагодження усіх формальностей досить складне. І можливо цього року цю проблему вдасться якось вирішити.

Тож, чи польські фірми охоче беруть на роботу працівників зі сходу?

Відповідно до нашого звіту «Барометр заробітчанської імміграції», у випадку великих компаній кожна друга бере на роботу кадри з-за східного кордону, це дуже великий відсоток. Загалом кожна п’ята фірма передбачає, що наступного року набиратиме працівників, зокрема, й з України.

Причина – відсутність кадрів на польському ринку праці. Варто також пам’ятати, що заробітчанська еміграція з України характеризується тим, що українці заповнюють ті робочі місця, де немає поляків. Вони не приїжджають, щоб забирати в нас роботу, просто дефіцит робочих рук такий великий, що роботодавці повинні активніше користуватися допомогою зі сходу.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації
Анджей Почобут – журналіст, активіст польської меншини в Білорусі – є одним із півтори тисячі політв’язнів лукашенківського режиму. 
У Варшаві відбулася зустріч очільників польської та литовської дипломатії. Радослав Сікорський і Габріелюс Ландсбергіс висловилися за зрівняння санкцій проти Росії та Білорусі.
На початку грудня МОК вирішив, що росіяни та білоруси, які пройшли кваліфікацію на ігри в Парижі, будуть допущені до змагань як нейтральні спортсмени, без прапорів, емблем і гімнів.
У резолюції польський Сейм вказує, що імпорт сільськогосподарської продукції з Росії та Республіки Білорусь продовжує приносити величезні доходи виробникам, торговцям і бюджетам цих країн.
У білоруських тюрмах і колоніях перебувають 37 журналістів. Друге й третє місця в цьому антирейтингу посідають Росія і Туреччина.
Якщо виявиться, що про певну людину є негативна інформація, то справою займеться Департамент державної безпеки.
У Білорусі вчора, 25 лютого, завершилися об’єднані вибори до парламенту та органів місцевої влади, які тривали тиждень.
Латвія стала першою країною Європейського Союзу, яка зважилася на такий крок.
За словами редактора Анджея Пісальника, інтернет-портал glosznadniemna.pl уперше визнали «екстремістським» у січні 2022 р.