Польща та Україна
Віце-прем’єр Польщі стурбований заявами віце-прем’єра України

Польський віце-прем’єр Пйотр Ґлінський стурбований висловлюваннями віце-прем’єра України Павла Розенка, у яких він поставив відновлення пошуково-ексгумаційних робіт в Україні в залежність, зокрема, до зміни закону про Інститут національної пам’яті. Про це йдеться у заяві Міністерства культури і національної спадщини Польщі.

У середу, 28 лютого, на сайті Міністерства культури і національної спадщини Польщі було розміщено заяву віце-прем’єра Пйотра Глінського у справі польсько-українських перемовин.

“Віце-президент Ради міністрів, міністр культури і національної спадщини, професор Пйотр Глінський висловлює стурбованість із приводу останній цитованих у мас-медіа висловлювань віце-прем’єра України Павла Розенка, у яких він ставить відновлення ексгумацій в Україні у залежність, зокрема, від зміни закону про ІНП та відновлення українських пам’ятників у Польщі, а також скасування заборони в’їзду для представників українських установ”, — йдеться в заяві.

На думку польського міністерства культури, ці питання “не повинні бути темою переговорів у засобах масової інформації, оскільки для цього проводяться двосторонні зустрічі”.

“Однак найбільш важливим є те, що “зміна закону про ІНП” чи “скасування заборони в’їзду для представників українських установ” жодним чином не входять до переліку справ, що регулюються договором від 21 березня 1994 р. між урядом Польщі та України про охорону місць пам’яті та спочинку жертв війни та політичних репресій, що, згідно з попереднім рішенням президентів обох держав, було темою зустрічі у Варшаві”, — зазначено в заяві міністерства.

Міністерство культури і національної спадщини вважає, що цими питаннями, “безсумнівно, є питання охорони місць пам’яті та спочинку — польських в Україні та українських у Польщі”. “Польська сторона послідовно пропонувала та пропонує обговорювати ці справи під час діалогу польсько-українського форуму комісії, створеної на рівні, що відповідає важливості цих питань», — зазначає мінкультури.

У заяві наголошено, що комісія повинна погодити питання місць пам’яті, зокрема тих, юридичний статус яких ставиться під сумнів. “Польська сторона заявляла і заявляє про волю проведення повної інвентаризації українських місць пам’яті у Польщі, що сприятиме їхньому постійному захисту. Аналогічно потрібно запустити процес інвентаризації польських місць пам’яті в Україні”, — зазначено в повідомленні.

Міністерство культури наголошує, що “польський уряд гарантує, що кожна жертва воєнних дій і репресій заслуговує в Польщі на гідне поховання, а також на такий пам’ятник у місці поховання, який сторони погодять під час двосторонніх перемовин. Тому потрібно ще раз наголосити на повній готовності до співпраці Польщі з Україною під час ексгумацій”.

Міністерство культури Польщі зазначає, що питання місць пам’яті є важливим. “Ми підтверджуємо багаторазово висловлену готовність до дискусії про українські місця пам’яті в Польщі та польські в Україні, зокрема, дискусії про їхній правовий статус, однак немає жодних практичних чи формальних підстав для пов’язування цих справ із питанням пошуково-ексгумаційних робіт”.

Також у заяві наголошено, що спочатку потрібно знайти та поховати усіх жертв війни та політичних репресій. “Тільки потім перейдемо до набагато важчих питань, до дискусії на тему статусу і способу символічного вшанування. Причиною кризи у взаємовідносинах є обумовлення українською стороною співпраці в очевидних питаннях від порозуміння в набагато важчих символічних питаннях”.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації
Може виявитися, що в крипті під кафедральним костелом похована не перша, а третя дружина князя Януша Острозького – представника династії, яка володіла Тарновом. У вчених є докази.
Концерт на даху будівлі студії звукозапису Apple у Лондоні був записаний як заключна сцена фільму Let it Be режисера Майкла Ліндсі-Хогга.
Інститут національної пам’яті Польщі організовує загальнонаціональний художній конкурс для молоді «Герой на всю сотню» з нагоди столітнього ювілею польської національної валюти.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2024», у рамках якого підлітки з Польщі та України, серед них – діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
У Центрі східноєвропейських студій Варшавського університету невдовзі завершиться прийом заявок на XXXI Нагороду часопису «Przegląd Wschodni» за книги, видані у 2023 р.
Інститут Великого князівства Литовського оголосив шостий конкурс на здобуття Премії імені Юліуша Бардаха. Її надають за кандидатські дисертації, присвячені ідеям та історії Великого князівства Литовського (ВКЛ).
Парламент визначив 12 покровителів 2024 р. Як зазначила речниця Національного центру культури Йоанна Банцеровська, завдяки багатьом видатним постатям у сфері культури відбуватиметься багато цікавого.
2024-й проголошено Роком Іммануїла Канта. Таке рішення ухвалили на сесії воєводської ради Вармінсько-Мазурського воєводства.
Виставка присвячена Групі Ладося – дипломатам, які були причетні до видачі нелегальних паспортів, аби рятувати євреїв від знищення.