Про Україну й Росію на азовському фронті пише Пйотр Андрусєчко для видання “Gazeta Wyborcza”. На фоні конфлікту на Донбасі розігрується новий — боротьба за домінацію у водах Азовського моря. Поки мирна. Але Київ побоюється військової інтервенції Москви.
Лише 24 липня російські прикордонники затримали для перевірки в Азовському морі п’ять суден, які прямували до українських портів на Азовському морі. З середини квітня таких випадків було вже понад 150. Спочатку такі перевірки відбувалися неподалік Керченської протоки, яку після анексії Криму контролюють росіяни, але тепер часто вони проходять поблизу українського узбережжя або у центрі Азовського моря, де кораблі тримають навіть до трьох діб.
“Це навмисна політика Російської Федерації, спрямована на те, щоб заблокувати захід в Азовське море, зруйнувати економіку двох морських портів — Бердянська й Маріуполя”, — заявив 11 липня в ефірі “Радіо Свобода” міністр інфраструктури Володимир Омелян. За його словами, ситуація загрозлива, і не лише українська влада повинна звернути на неї свою увагу. “Симетрична відповідь на дії Москви полягала би в накладенні санкцій на чорноморські порти Росії як з боку України, так і з боку інших держав”, — зазначив міністр.
За даними української військової розвідки, у травні Росія перекинула до Азовського моря близько 40 морських суден. 16 липня в ефірі ICTV президент Петро Порошенко заявив, що надалі посилюватиме оборону Маріуполя, зокрема й з боку моря. На його переконання, агресори не відмовилися від плану захопити це портове місто. У цьому контексті віце-адмірал Сергій Гайдук запропонував нещодавно, аби Україна встановила в Азовській акваторії міни, оскільки лише так можна захистити узбережжя від нападу з моря. Однак військовий експерт Михайло Самусь переконує, що поки головною метою Москви є захоплення повного контролю за навігацією на Азові.
Однією з проблем, яка стає на перешкоді у вирішенні ситуації, що склалася, є договір про використання Азовського моря, до підписання якого, як зазначає автор статті, Москва змусила Київ у груді 2003 р. У тексті договору є пункт про те, що ця акваторія є історично внутрішнім морем Росії та України, а кордони в ньому мають бути визначені окремим договором (який, зрештою, не було підписано). Отже, на основі цього документу Росія отримує право на перевірку суден, і одним зі способів їй у цьому завадити, на переконання Андрія Клименка з “BlackSeaNews” та Володимира Огризка, колишнього міністра закордонних справ, була б одностороння денонсація Україною угоди 2003 р.
Джерело: Polskie radio dla zagranicy