Польща та Україна
“Gazeta Wyborcza”: Україна та Росія на азовському фронті

Про Україну й Росію на азовському фронті пише Пйотр Андрусєчко для видання “Gazeta Wyborcza”. На фоні конфлікту на Донбасі розігрується новий — боротьба за домінацію у водах Азовського моря. Поки мирна. Але Київ побоюється військової інтервенції Москви.

Лише 24 липня російські прикордонники затримали для перевірки в Азовському морі п’ять суден, які прямували до українських портів на Азовському морі. З середини квітня таких випадків було вже понад 150. Спочатку такі перевірки відбувалися неподалік Керченської протоки, яку після анексії Криму контролюють росіяни, але тепер часто вони проходять поблизу українського узбережжя або у центрі Азовського моря, де кораблі тримають навіть до трьох діб.

“Це навмисна політика Російської Федерації, спрямована на те, щоб заблокувати захід в Азовське море, зруйнувати економіку двох морських портів — Бердянська й Маріуполя”, — заявив 11 липня в ефірі “Радіо Свобода” міністр інфраструктури Володимир Омелян. За його словами, ситуація загрозлива, і не лише українська влада повинна звернути на неї свою увагу. “Симетрична відповідь на дії Москви полягала би в накладенні санкцій на чорноморські порти Росії як з боку України, так і з боку інших держав”, — зазначив міністр.

За даними української військової розвідки, у травні Росія перекинула до Азовського моря близько 40 морських суден. 16 липня в ефірі ICTV президент Петро Порошенко заявив, що надалі посилюватиме оборону Маріуполя, зокрема й з боку моря. На його переконання, агресори не відмовилися від плану захопити це портове місто. У цьому контексті віце-адмірал Сергій Гайдук запропонував нещодавно, аби Україна встановила в Азовській акваторії міни, оскільки лише так можна захистити узбережжя від нападу з моря. Однак військовий експерт Михайло Самусь переконує, що поки головною метою Москви є захоплення повного контролю за навігацією на Азові.

Однією з проблем, яка стає на перешкоді у вирішенні ситуації, що склалася, є договір про використання Азовського моря, до підписання якого, як зазначає автор статті, Москва змусила Київ у груді 2003 р. У тексті договору є пункт про те, що ця акваторія є історично внутрішнім морем Росії та України, а кордони в ньому мають бути визначені окремим договором (який, зрештою, не було підписано). Отже, на основі цього документу Росія отримує право на перевірку суден, і одним зі способів їй у цьому завадити, на переконання Андрія Клименка з “BlackSeaNews” та Володимира Огризка, колишнього міністра закордонних справ, була б одностороння денонсація Україною угоди 2003 р.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації
Голова комітету з закордонних справ Сейму РП Павел Коваль наголосив, що контакти з МЗС мають бути основним обов’язком посла РФ у Варшаві.
Організатори протестів заявили, що блокування кордону вони припиняють у зв’язку з прийдешніми Великодніми святами.
Головні дипломати країн V4 погоджуються з необхідністю збереження каналів зв’язку з Росією, але не всі готові зустрітися з міністром закордонних справ РФ.
Уже в липні російські активи, заморожені країнами Євросоюзу, Україна зможе використовувати для озброєння своєї армії.
У Варшаві відбулася зустріч очільників польської та литовської дипломатії. Радослав Сікорський і Габріелюс Ландсбергіс висловилися за зрівняння санкцій проти Росії та Білорусі.
На початку грудня МОК вирішив, що росіяни та білоруси, які пройшли кваліфікацію на ігри в Парижі, будуть допущені до змагань як нейтральні спортсмени, без прапорів, емблем і гімнів.
Очільник польської дипломатії вважає, що заморожені російські активи краще витрачати на запобігання наслідкам агресії, на захист України, а не на її відновлення.
Якби вибори президента РФ проходили цілком демократично, Путін усе одно переміг би з першої спроби з величезною перевагою. Так вважає автор статті в газеті Puls Biznesu.
Країни Заходу реагують на президентські псевдовибори в Росії. Білий дім заявив, що ці так звані вибори не були ані вільними, ані чесними.