Польща та Україна
«Креативна Європа» для українських професіоналів

У рамках програми Європейського Союзу «Креативна Європа» для українських професіоналів аудіовізуального мистецтва відкриваються нові можливості. Про це в київському бюро «Креативної Європи» говорила Юлія Плячецька з Варшави, координаторка міжнародних аудіовізуальних, культурних та освітніх проектів.

Журналістка «Польського радіо для закордону» Галина Баланович дізналася в учасників зустрічі, які перспективи українсько-польської співпраці у виробництві й поширенні художнього, документального та анімаційного кіно, а також відео-арту, ігор та реклами.

Ксенія Калина, менеджер із комунікацій національного бюро «Креативна Європа»:

Ми знаємо, що ринок кіно- та аудіовізуальної продукції в Польщі буквально 5–10 років тому був у такому ж стані, як нині в Україні. Ми співпрацюємо з нашими колегами з Польщі, тому вирішили, що цікаво буде провести захід про можливості польсько-української співпраці. Ми також хотіли поділитися досвідом польських колег із підтримки кінофестивалів.

Представники чи не всіх українських кінофестивалів були на зустрічі з Юлією Плячецькою, яка є координаторкою європейських програм з розвитку та підтримки аудіовізуальних, культурних та освітніх проектів у Варшаві. На зустрічі йшлося про практичні рекомендації: як заповнювати заявки, щоб отримати підтримку «Креативної Європи», і які можливості пропонує ця програма.

Ксенія Калина:

Програма «Кративна Європа» – це рамкова програма Європейського Союзу, яку створили як продовження програми «Культури та медіа», що була до цього в Європі. Україна приєдналася до неї в кінці 2015 р., підписавши відповідний договір. Вже з 2016 р. українські організації зі сфери культурних і креативних індустрій можуть отримувати фінансування на різні напрямки роботи.

В Україні багато знають про цю програму. Поки проблемою є те, що багато організацій не можуть брати повноцінної участі, бо всі заявки мають подаватися англійською мовою і конкуренція іде не між українськими заявниками, а між усіма європейськими кандидатами. В показниках підтриманих проектів українці поки не мають успіхів. Однак вже другий рік зростає кількість заявників на фінансування проектів. Є динаміка в кількості. Варто очікувати також динаміки в якості.

Українське бюро «Креативної Європи» не має регіональних представництв, але проводить тренінги з написання заявок на проекти у різних регіонах країни. Вчать, на чому варто наголошувати, які пріоритети програми і яким критеріям має відповідати проект.

Юлія Плячецька, експертка європейських програм та міжнародної співпраці:

Зараз Україна є частиною програми «Креативна Європа» лише частково. Але професіонали аудіовізуальної галузі та відповідних установ можуть вже подаватися на фінансування тренінгів, організації кінофестивалів, кінематографічної освіти та доступу до європейського ринку. В майбутньому, коли участь України в програмі збільшиться, країна братиме участь в усіх підпрограмах.

М.E.D.I.A. (фр. Measures pour Encourager de Developpment de l” Industrie Audiovisuelle) – це підпрограма «Креативної Європи» , яка підтримує кіно- та аудіовізуальну індустрії у підготовці, дистрибуції та промоції їхньої роботи. Ідеться про тренінги, майстер класи, запуск і роботу з проектами європейського рівня, чи то художні фільми, чи телевізійні драми, чи документалістика, підтримку молодих талантів і багато іншого.

Юлія Плячецька:

Кіно- і телепродюсерам в Україні треба готуватися до участі у міжнародному співвиробництві. А зараз брати все можливе від участі у міжнародних подіях «Креативної Європи». Це, зокрема, налагодження контактів із зарубіжними компаніями, з тими, хто готовий співпрацювати з українськими продюсерами. На жаль, поки такі заходи грантами не покриваються, але користуватися відповідними можливостями можна вже. Приємно було бачити на зустрічі багато івент-організаторів. Я дуже сподіваюся, що наша розмова допоможе їм залучати до своїх заходів якомога більше фахівців із закордону і що вони зможуть мати підтримку на міжнародному рівні.

Про перспективи і можливості польсько-української співпраці в царині аудіовізуальної продукції говорить Марина Чорновіл, продюсер проекту «Unexplored Ukraine» («Недосліджена Україна»):

Тепер треба весь наданий матеріал вивчити. Ментор залишила свої контакти, тому можна їй буде письмово ставити більш конкретні запитання. Для мене було цікаво дізнатися, що в Польщі так багато проектів фінансується різними інституціями. В Україні такого поки немає.

Євген Рокицький, продюсер із Черкас:

Ми зараз працюємо над кількома документальними фільмами, які розповідають про польську історію тут, на теренах України. Перед нами нагально стояло питання поширення цієї продукції на польському ринку. Юлія нам одразу сказала, до яких організацій звернутися, щоб отримати фінансування на переклад, а також з якими телеканалами можна домовитися про показ наших фільмів на польському ринку. Дуже цікаво і дуже корисно. Одразу домовилися про наступні зустрічі вже у Польщі. Юлія дала також назви тих організацій, які в нас у полі зору не були.

Ми знімаємо два фільми «Загублені сліди історії», які оповідають про непрості сторінки польської історії на Черкащині. Перший пов’язаний з історією Трахтемирова, знакового для українців місця. Це козацька спадщина, дарована козакам польським королем Стефаном Баторієм. І ми, власне, досліджуємо історію цього подарунка впродовж століть, як сліди про його козацький дух витиралися за часів Російської імперії. Значна частина наших досліджень буде в польських архівах.

Другий епізод, який ми зніматимемо, стосується драматичної історії кінця 18 – поч. 19 ст., коли на Правобережній Україні гайдамаки повстали проти польської шляхти. Ми досліджуємо невелике місце події, щоб показати, що дуже часто суперечки між українцями і поляками були інспіровані ззовні. Наші фільми – це дослідження з елементами реаліті-шоу, які при нас будуть проводити історики.

Валерій Воротник, директор черкаської телекомпанії «Антена»:

Ми готувалися кілька років, готували дослідження, сценарії. Цього року виграли конкурс Українського культурного фонду і отримали фінансування на створення циклу документальних фільмів про складні історичні події, які вплинули на розвиток Східної Європи 19–20 ст. Творча група – це черкаські, київські журналісти-телевізійники та продюсери. В нас міжнародна група. З нами співпрацюють поляки і литовці. Першу робочу зустріч ми провели в Литві ще 2015 р. Зйомки починаємо з жовтня.

Є побоювання, що під політичне чи фінансове замовлення може бути змінена історична правда. Ми бачили процеси, коли історія Польщі переписувалася і робилася на потребу третьої сторони – Російської імперії, Радянської імперії, тієї, яка зараз воює з Україною. У ході співпраці з європейськими фондами, наприклад «Open Media Hub», жодного разу нам не висували вимог щодо наших висновків, хоча ми їх і не робимо. Ми надаємо інформацію, а глядач хай висновки робить сам. Фільми з таким відкритим кодом розраховані на аудиторію, яка має думати.

В київському бюро «Креативної Європи» охочі можуть отримати всю інформацію, якою поділилася експертка з Варшави Юлія Плячецька. Це, зокрема, можливості, які надають українським професіоналам кіно- та аудіовізуальної продукції не лише програма «Креативна Європа», а й Польський національний культурний центр, Польський інститут кіно, Міністерство закордонних справ і Міністерство культури та освіти, а також Інститут Адама Міцкевича. Стосуються вони кіно, телебачення, реклами, відео-ігор та відео-арту.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy

Схожі публікації
«Титанік» ‒ один із найбільших шедеврів світового кіно. Стрічка досі викликає неабиякий інтерес, тому не дивно, що шанувальники мріють володіти чимось, пов’язаним із цим фільмом.
Відновлення церков, реставрація картин, скульптур та історичних надгробків, розкиданих по всій Центральній та Західній Європі та пов’язаних з польською історією, – такі плани Національного інституту польської культурної спадщини за кордоном Polonika на цей рік.
Фільм Крістофера Нолана минулої ночі здобув сім «Оскарів». Дві статуетки отримав британсько-польсько-американський фільм «Зона інтересу» Джонатана Глейзера. Зворушливим моментом заходу стало вручення «Оскара» за документальну стрічку «20 днів у Маріуполі».
Фільм «Дюна: Частина друга» Дені Вільньова, який вийшов у кінопрокат, зібрав у польських кінотеатрах лише в перші вихідні 446 тис. глядачів.
Радом переміг у конкурсі органів місцевого самоврядування Мазовецького воєводства на звання культурної столиці Мазовії у 2024 р.
«Оппенгеймер» режисера Крістофера Нолана отримав сім статуеток BAFTA, зокрема за найкращий фільм. Друге місце за кількістю здобутих нагород посів фільм «Бідолашні створіння», який переміг у п’яти номінаціях.
Учора ввечері в Сан-Ремо розпочався 74-й Фестиваль італійської пісні. Зіркою першого фестивального вечора став дворазовий переможець фестивалю Марко Менгоні.
Скандальний план покриття гранітом однієї з пірамід у Гізі, ймовірно, не буде реалізований. Учені запевняють, що піраміди священні і їх ніхто не чіпатиме.
Лідери країн ЄС мають закликати свої уряди прискорити необхідні закупівлі боєприпасів.