Польща та Україна
Європейські санкції у зв’язку з виборами на Донбасі. За кораблі обмежень не буде

Міністри закордонних справ держав ЄС прийняли постанову про запровадження санкцій на 9 осіб за проведені в листопаді псевдовибори на Донбасі. Поки немає шансів на запровадження обмежень за захоплення росіянами українських кораблів.

Рішення про санкції за псевдовибори мають опублікувати ще в понеділок, 10 грудня, в офіційному бюлетені ЄС. Особи, яких внесуть у чорний список, не зможуть в’їхати на територію країн ЄС, а їхні активи в європейських банках будуть заблоковані.

Спочатку Франція і Німеччина пропонували внести у список 9 осіб, а Польща, як і інші країни Східної Європи, вимагала більшої кількості прізвищ. Врешті-решт всі зупинилися на 9 кандидатурах.

Хоч офіційна Варшава і столиці балтійських держав виступають за те, щоби ЄС запровадив нові санкції щодо Росії за використання сили проти українських кораблів у Керченській протоці, поки про таке рішення мови не ведеться.

«Я говорила, що ми повинні дослідити всі елементи цієї ситуації, і тільки тоді ми зможемо поставити перед собою питання, чи санкції необхідні», – сказала перед початком обговорення глава дипломатії Австрії, яка зараз головує в організації, Карін Кнейсль.

Її репліка є віддзеркаленням відсутності довіри до української сторони в деяких європейських столицях. Москва звинуватила Київ у провокації в Керченській протоці. Президент України Петро Порошенко, рівень підтримки якого у майбутніх виборах дуже низький, прийняв рішення в частині областей запровадити воєнний стан. Такого кроку він не робив навіть під час боїв на сході країни.

Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас підкреслив, що ЄС хоче уникнути погіршення ситуації і тому закликає обидві сторони докласти усіх зусиль для деескалації конфлікту. «Сьогодні ми обговорюватимемо те, як ЄС може в цьому допомогти», – сказав німець.

Гостем засідання Ради закордонних справ у Брюсселі буде глава української дипломатії Павло Клімкін. Він зробить доповідь про ситуація в Азовському морі.

Кілька країн-членів не задоволені тим, що ЄС у відповідь на російський напад знову обмежилася виразами занепокоєння. «Важко тут говорити про провокацію з української сторони, адже росіяни відкрили вогонь по цих кораблях. Це кричуще порушення міжнародного права, яке не можна залишити без відповіді», – сказав міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус.

У московських СІЗО утримують моряків, які належать до екіпажів трьох невеликих військових кораблів, захоплених Росією 25 листопада. Зокрема, росіяни обстріляли їх із винищувача і бойового вертольота. Україна назвала інцидент відкритою агресією.

Затверджені в понеділок санкції стосуються виборів 11 листопада, під час яких жителі Донбасу вибирали собі нових лідерів і депутатів парламентів, утворених сепаратистами. Сепаратисти з ДНР і ЛНР оголосили дату виборів у вересні, після того, як у результаті теракту 31 серпня у Донецьку загинув лідер ДНР Олександр Захарченко.

Україна та Захід визнали це голосування незаконним і таким, що суперечить мінським домовленостям. Лідери Франції та Німеччини, Еммануель Макрон і Ангела Меркель, тоді заявили, що проведені сепаратистами вибори порушують цілісність і суверенність України.

Джерело: polsatnews.pl

Схожі публікації
Міністр юстиції РП Адам Боднар вважає, що Польща вже стала мультикультурною країною, що вимагає запровадження відповідних змін у законодавстві.
Уже в липні російські активи, заморожені країнами Євросоюзу, Україна зможе використовувати для озброєння своєї армії.
У Варшаві відбулася зустріч очільників польської та литовської дипломатії. Радослав Сікорський і Габріелюс Ландсбергіс висловилися за зрівняння санкцій проти Росії та Білорусі.
На початку грудня МОК вирішив, що росіяни та білоруси, які пройшли кваліфікацію на ігри в Парижі, будуть допущені до змагань як нейтральні спортсмени, без прапорів, емблем і гімнів.
Державна рада Латвії з електронних ЗМІ заблокувала доступ до дев’яти порталів, які поширювали російську пропаганду.
Очільник польської дипломатії вважає, що заморожені російські активи краще витрачати на запобігання наслідкам агресії, на захист України, а не на її відновлення.
Рішення послів ЄС про продовження до вересня санкцій проти людей, компаній і установ із Росії, прийняте кілька тижнів тому, вступило в силу.
У резолюції польський Сейм вказує, що імпорт сільськогосподарської продукції з Росії та Республіки Білорусь продовжує приносити величезні доходи виробникам, торговцям і бюджетам цих країн.
Більшість фірм у Польщі після накладених на Росію санкцій вийшли з цього ринку. Але зростання експорту до сусідніх із РФ країн може означати обхід накладених санкцій.