6 червня 2018 р. поляки припиняють працювати на державу. У цей день припадає день податкової свободи. Це раніше, ніж минулого року. Центр імені Адама Сміта зазначає, що це заслуга менших податків, орієнтованості роботодавців на працівників і швидшого економічного росту.
День податкової свободи — це “символічний момент, коли ми припиняємо працювати на потреби уряду, а починаємо працювати на себе і свої родини”. Він підраховується на підставі відношення усіх державних видатків (державний бюджет, бюджети органів самоврядування, цільові фонди тощо) до ВВП. У 2018 р. він відзначається 6 червня, тобто на три дні раніше, ніж у 2017 р. Це наслідок швидшого зростання ВВП (на близько 100 млрд злотих) порівняно із ростом видатків державного сектора (на близько 20 млрд злотих).
“Ці три дні різниці були спричинені очевидною для класичної економіки річчю — менші витрати уряду спричиняють більший економічний розвиток. Що більший ріст при менших видатках, тим раніше буде день податкової свободи. У нас саме така ситуація”, — пояснив Анджей Садовський, голова Центру імені Адама Сміта.
Рішучість у невідповідному напрямку
На його думку, чинний уряд дуже обережно ставився до деяких видатків, нові інвестиції та витрати мали “досить консервативний” рівень. “І є добрий наслідок, якщо йдеться про день податкової свободи, який спричинений меншими, хоча може здаватися інакше, видатками уряду, навіть із врахуванням програми “500+”. Польські підприємці почали переорієнтовуватися на потреби клієнта й ринку, а не на замовлення уряду, яких є менше”, — зазначив Садовський. Він додав, що завдяки цьому польська економіка почала розвиватися швидше.
Садовський звертає увагу на “нечувану рішучість” польського уряду, якщо йдеться про зміни податкової системи. “Рішучість дуже помітна, але ця рішучість, на нашу думку, направлена в абсолютно неправильному напрямку. Єдиним ефективним способом ущільнити податкову систему є її радикальне спрощення, а не ускладнення”, — оцінив він.
Каміль Каєтановіч, експерт центру додає, що рівень складності польської податкової системи значно більш обтяжливий, ніж розмір податків. “Податків багато, зростає їх кількість. Підприємці та споживачі плутаються, мають менше часу на роботу. У міру розвитку сучасних технологій сам процес податкової звітності стає більш автоматизований, прикладом чого є Єдиний контрольний файл. Натомість поганий процес після автоматизації все одно залишиться поганим”, — вважає Каєтановіч.
Акциз на роботу
Для представників Центру імені Адама Сміта надалі актуальним лишається гасло “кінець податку на дохід”. На їхню думку, податок на дохід є “дурним, шкідливим і маргінальним”. На думку голови ради центру, професора Роберта Гвяздовського, податок на дохід — це свого роду акциз на роботу, який варто ліквідувати. Він вважає, що держава може мати доходи з інших джерел, які не будуть настільки відчутними для платників податків та дорогими для держави.
У 2018 р. день податкової свободи був вирахований уже 25-й раз. Найпізніше він пройшов у 1995 р. — 6 липня.
Джерело: Forbes