Польща
60 років тому частина польських скарбів повернулася на Батьківщину. Серед них – Щербець

60 років тому, 3 лютого 1959 р., до Польщі повернулася частина скарбів національної спадщини, які були вивезені в 1939 р. і зберігалися в Канаді. Серед них був коронаційний меч польських королів – Щербець.

За дуже приблизними і неповними підрахунками під час Другої світової війни польські державні і приватні колекції втратили близько півмільйона різного роду цінних шедеврів мистецтва. Завдяки жертовності та відвазі польських музейників багато цінних творів мистецтва вдалося вберегти від окупантів або вивезти за кордон. На жаль, у 1939 р. підготовка до їхньої евакуації розпочалася надто пізно. Із весни 1939 р. планувалося вивезти колекції, які знаходилися у безпосередній близькості від кордону з Німеччиною. Вважалося, що Варшава є настільки безпечним містом, що достатньо буде розмістити твори мистецтва в точно визначених місцях.

Зовсім інакша ситуація була в Кракові, який був неподалік від Протекторату Богемії та Моравії та контрольованої Німеччиною Словаччини. У середині серпня було прийняте рішення евакуювати об’єкти, які вважали безцінними для польської культури та національного духу. Згідно із рекомендаціями уряду, вивезені мали бути «надзвичайно цінні твори мистецтва, передусім польські, а також рукописи, стародруки, архівні документи, що стосуються історії польської державності». Отож, на схід було вирішено вивезти, зокрема, вівтар Віта Ствоша з костелу Пресвятої Діви Марії, картину «Прусський омаж» із Національного музею в Кракові, колекцію гобеленів і найцінніших пам’яток із Королівського замку на Вавелі. Спаковані колекції складали у скрині, картини скручували в рулони.

Із Кракова були вивезені теж коронаційні клейноди польських королів, безцінні вироби зі срібла та золота, гетьманські булави, колекції зброї. Серед цих усіх скарбів одним із найважливіших вважався коронаційний меч польських королів. Він був тим цінніший, що на противагу більшості польських регалій, знищених пруссаками під час війни з Наполеоном, зберігся у прекрасному стані. Меч оточувала легенда, яка брала початок у ХІІ ст. У Хроніці Галла Аноніма вперше з’явилася історія в’їзду Болеслава Хороброго до здобутого Києва у 1018 р. Цю легенду повторювали і наступні важливі твори польських хронік. «А коли увійшов у ворота, які Золотими жителі звали, махнувши мечем, вдарив у них сильною рукою, і шкрябнувши та надщербивши її в самій середині, залишив на ній знак тріумфальної перемоги», – писав Ян Длугош.

Зараз не має сумнівів, що Щербець не був мечем Хороброго. В польській історіографії тривають суперечки щодо його походження і того, коли він опинився у власності династії П'ястів. Згідно з останніми дослідженнями, його виготовили у першій половині ХІІІ ст., скоріш за все, у майстернях, розташованих на берегах Маасу або Рейну. Все ще не ясно, чи належав він Болеславу Набожному, дядькові Пшемисла ІІ і тестю Владислав Локетка. Вважається, що він міг бути коронаційним мечем під час коронації Локетка в 1320 р. Натомість не піддається сумніву те, що саме цей меч був використаний під час коронації Владислава Варненця в 1434 р.

Ці скарби сплавили до гирла Вісли баржою, яка в околицях Казімежа Дольного потрапила під бомбардування. Потім їх перевезли в Румунію вантажівками. Караван перетнув кордону майже в останній момент – 18 вересня 1939 р. З Румунії через Італію Щербець разом із іншими цінностями переправили в Обюссон у Центральній Франції, тобто, як здавалося, далеко від лінії фронту. Після капітуляції Франції в червні 1940 р. вантаж переправили до Англії і врешті до Канади, в трюмах польського корабля «Баторій». Після закінчення війни влада у Варшаві докладала всяких зусиль, щоби повернути ці скарби. Частина з них повернулася до Польщі в 1948 р. Однак передача пам’яток національної спадщини комуністичному уряду викликала спротив еміграційних кіл.

Ян Новак Єзьоранський, який підтримував повернення колекцій до Польщі, у «Війні в ефірі» згадував: «Опиралася цьому значна частина еміграції, побоюючись, що великі національні пам’ятки не будуть у Польщі в безпеці, допоки країна знаходиться у радянських руках. Вони нагадували про те, як пограбувала королівські скарби царська Росія. Висувався теж аргумент, що повернення їх канадським урядом було би символічним актом морального визнання комуністичного режиму».

У справу повернення безцінних колекцій втрутився єпископат Католицької церкви, польські інтелектуали, а також частина емігрантів. Врешті ці дії, які підтримувала величезна більшість громадської думки в Польщі, завершилася успіхом

3 лютого 1959 р. на Центральний вокзал у Варшаві прибув потяг, який привіз скрині з частиною скарбів, які зберігалися в Канаді. Зворотній шлях їх був такий: з Оттави до Нью-Йорка, потім 21 січня 1959 р. вони вирушили на шведському кораблі «Стокгольм» і через Гетеборг потрапили до Копенгагена. Потім їх залізницею перевезли до сСхідного Берліна, де їх помістили у спеціальний вагон і повезли до Польщі.

Серед повернених експонатів, які спочатку перевезли до Національного музею у Варшаві, були коронаційний меч польських королів Щербець (перелом ХІІ–ХІІІ ст.), хроніки Галла Анноніма і Вінцентія Кадлубка, «Свєнтокшиські проповіді», «Флоріанський псалтир», Біблія Гуттенберга, романський молитовник плоцької княжни Анастасії, молитовник королеви Бони, шахівниця Сигизмунда ІІІ Вази та його золотий ланцюг, держава Станіслава Августа, гетьманські булави (серед них – булава Стефана Чарнецького), дорогоцінні перські шаблі, а також понад 20 рукописів творів Фридерика Шопена.

7 лютого 1959 р. Національний музей організував спеціальну виставку, на якій представив повернені скарби. Упродовж тижня її відвідали близько 80 тис. осіб. Другу частину польських колекцій, які зберігалися в Канаді, зокрема колекцію з-понад 130 гобеленів XVI ст., перевезли до Польщі 16 січня 1961 р.

Джерело: niezalezna.pl

Схожі публікації
Картина «Сільські хати», яка роками зберігалася в галереї Порчинських у Варшаві, виявилася автентичною роботою Вінсента ван Гога.
Малюнок, на якому зображено лицар в однострої античного воїна, стане першою роботою Рафаеля Санті в музейних колекціях Польщі після зникнення «Портрета юнака» під час Другої світової війни.
8 березня у Кракові почала діяти послуга Uber by Women. Раніше така опція, що з’єднує пасажирок із жінками-таксистками, була доступна лише у Варшаві.
Про новинку в ефірі Польського радіо для України розповів Михайло Зубар із Музею історії польських євреїв POLIN у Варшаві.
Актор театру імені Юліуша Словацького у Кракові Матеуш Яніцький, один зі співорганізаторів концерту «Солідарні з Україною 2024», наголосив, що полякам потрібно пам’ятати, що триває війна й українці надалі потребують допомоги.
Учора, 7 лютого, Палата громад Канади одноголосно прийняла резолюцію про встановлення Місяця польської спадщини в травні кожного року та святкування 3 травня як Дня Конституції Польщі.
На 2024 р. анонсовано чотири виставки та численні видання, зокрема нову видавничу серію, та освітні заходи. У деяких буде яскраво присутня українська тематика.
У Кракові підписали лист про наміри щодо створення нової установи – освітнього, дослідницького та тренувального центру рятувальних служб.
Мільярдер, власник компанії Tesla та платформи X, прилетів до Польщі. Він візьме участь у симпозіумі, присвяченому питанням антисемітизму, що пройде в Кракові, та в меморіальній церемонії в колишньому концентраційному таборі «Аушвіц».