Польща
Троє українців підкорили польський ринок стартапів

Чоловікам по двадцять із лишком років, а за їхню компанію борються інвестори. Молоді українці в Польщі планують побудувати велику технологічну компанію. Українські творці «CallPage» вдерлися на ринок стартапів з інструментом, який полегшує телефонний контакт із клієнтами.

Під час польоту з Кракова до Лондона Росс Кнап і Андрій Ткачів дізналися дві речі. По-перше, навіть найбагатші поляки подорожують бюджетними авіакомпаніями. По-друге, історії, коли анонімні стартапери знайомляться під час польотів із відомими підприємцями і переконують їх інвестувати у свій бізнес, трапляються не тільки в кіно.

У їхньому випадку підприємцем був Рафал Бжоска. У 2016 р. засновник компанії «Integer» разом із Томашем Місяком («Work Service»), Маріаном Оверком («Bakalland») і Мареком Дзюбіньським («Medicalgorithmics») створив фонд «bValue». А фірма, про яку він почув у літаку, – це «CallPage». Стартап, заснований Кнапом, Ткачевим та Сергієм Бутком, розробляє програмне забезпечення, що дозволяє дзвонити клієнту протягом 28 секунд після його появи на сайті.

Із часу зустрічі в літаку змінилося майже все. Сьогодні інвестори намагаються здобути частку в «CallPage» – у 2018 р. компанія отримала 17 млн злотих від «TDJ Pitango Ventures», «Innovation Nest» та «Market One Capital». Деякі з них навіть заробили на цьому: фонд «AIP Seed Capital» отримав 2,2 млн злотих, досягнувши 22-кратного повернення інвестицій. Троє українців – нові бізнес-зірки. Не тільки в Польщі. Нещодавно вони опинилися в європейському випуску рейтингу «30 до 30», що видає журнал «Forbes».

«За дуже короткий час вони побудували вражаючу і швидко зростаючу компанію. Надзвичайно рідко трапляється, що молодь має стільки хисту до бізнесу», – сказав Марчін Курек, партнер «Market One Capital».

Творцям «CallPage» ще далеко до 30. Росс Кнап, Андрій Ткачів і Сергій Бутко народилися в 1992, 1995 і 1996 рр. відповідно. Вони – з України, але зустрілися лише в Кракові. Ідеєю «CallPage» поділилися Росс Кнап і Сергій Бутко, які разом працювали в консалтинговій компанії «System Business Advisory Group».

«Ми думали, як збільшити конверсію, як перетворити людей, які відвідують наш сайт, на клієнтів. Ми перевіряли різні рішення й помітили цікаву кореляцію. Виявилося, що чим менше часу ви даєте консультанту на дзвінок до потенційного клієнта, тим охочіше потенційний клієнт погоджується на розмову», – розповів Росс Кнап.

Із цим переконанням вони прийшли до програміста Андрія Ткачіва, який у той час розробляв власний software house. Разом вони придумали, що створять віджет, який дозволить компаніям передзвонювати користувачам, які відвідують їхні сайти, протягом 28 секунд після візиту. Чому саме стільки? Це час, який потрібен пожежникам, щоб отримати дзвінок і виїхати на виклик.

Джерело: Forbes

Схожі публікації
Щоб боротися з патологіями, польський уряд радикально змінює правила, що стосуються біженців з України. Про це пише Rzeczpospolita, повідомляючи про проєкт змін до спеціального закону, який набув чинності після початку відкритої війни.
У статті тижневика для українців, що видається в Польщі, йдеться про позитивні наслідки присутності в країні українських біженців.
Залишитися в Польщі планує вдвічі менше українців, ніж рік тому. Про це свідчать дані опитування, проведеного серед громадян України, які перебувають у Польщі.
Про новинку в ефірі Польського радіо для України розповів Михайло Зубар із Музею історії польських євреїв POLIN у Варшаві.
У Польщі легально працевлаштовані понад 1,12 млн іноземців. Лише в Сілезькому воєводстві працюють понад 99 тис. іноземців. Вони не тільки влаштовуються на роботу, але й самі створюють робочі місця.
Середня зарплата, яку отримують українці в Польщі, становить приблизно 3500 злотих. Основними перешкодами для кращого заробітку є мовний бар'єр, пропозиція неповної зайнятості та проблеми з визнанням дипломів.
Традиційні солодощі приготували біженці з України для мешканців міста Кельце як подяку за допомогу, надану після початку відкритої війни.
Міністерство освіти РП повідомило, що в польських школах і дитсадках загалом навчаються 277,3 тис. українських дітей і підлітків, 180,1 тис. із них прибули з України після початку повномасштабної російської агресії.
Тимчасовий захист передбачає вільний доступ до польського ринку праці, а також право на користування соціальними пільгами та медичним обслуговуванням.