Польща
228-ма річниця прийняття Конституції 3 травня в Польщі

228 років тому чотирирічний Сейм після бурхливих обговорень прийняв акламацією урядовий закон, який увійшов до історії як Конституція 3 травня. Це був другий у світі і перший у Європі закон, що регулював організацію державних органів, права та обов’язки громадян.

На думку історика професора Генрика Самсонович, Конституція 3 травня є важливим елементом колективної пам’яті, без якої не може існувати жодна спільнота. На його погляд, Польща тричі повертала свою незалежність: 3 травня 1791 р., 11 листопада 1918 р. та 4 червня 1989 р.

Метою урядового закону був порятунок Речі Посполитої, територія якої скоротилася в результаті першого поділу, здійсненого Пруссією, Австрією та Росією в 1772 р.

Конституцію прийняли в Королівському замку у Варшаві

«Хід сесії, що розпочався близько полудня, був чітко спланований. На початку зачитали підготовлені дипломатичні повідомлення, що свідчили про бурхливі зміни міжнародної ситуації на шкоду Речі Посполитої. Членів Сейму підштовхували до висновку, що в цій ситуації безпеку держави можна забезпечити лише за рахунок укріплення, шляхом прийняття нової форми правління. За наказом короля зачитали проект постанови. Він викликав багато спротиву», – писав професор Пьотр Угневський у статті «Як ухвалювали Конституцію 3 травня», опублікованій на порталі dzieje.pl.

У перших реченнях документа підкреслювалася єдність держави, яка повинна була виражатися в єдиних уряді, казні та армії. Перша стаття конституції підтверджувала переважну роль католицької релігії. У другій було підкреслено позицію шляхти та гарантовано надані їй раніше привілеї. «Ми визнаємо шляхту першими захисниками свободи і нинішньої конституції, шану кожного шляхтича моралі, громадянству та честі доручаємо віддавати, як єдиному оплотові нашої Батьківщини і наших свобод», – підкреслюється в законі.

Третя стаття документу підтверджує право міщан на самовизначення у важливих питаннях, володіння землею та допуск до шляхти.

Четверта стаття підтверджувала підпорядкування селян шляхті, але передавала їх «під захист закону і національного уряду», що гарантували угоди, укладені ними із землевласниками. Також надавалася свобода кожному селянину, який прибув або повертався після втечі, що мало заохочувати селян з інших країн жити в Польщі.

Конституція встановила три гілки влади. Законодавча влада надавалася двопалатному парламенту, що складався із Сейму – 204 депутати зі шляхти і 24 повноважних представника міст – і Сенату (складався з єпископів, воєвод, каштелянів і міністрів під керівництвом короля) з обмеженою роллю.

Виконавчу функцію мали виконувати король і уряд, відповідальний перед Сеймом, який називався Сторожею прав і формувався примасом і міністрами поліції, друку (внутрішніх справ), скарбниці, війни і закордонних справ. Король міг призначати міністрів, сенаторів, єпископів, офіцерів і чиновників, а під час війни він був головнокомандувачем армії. Роль суддів у державі була покладена на незалежні суди. Планувалося реформувати судову систему та створити земельні й муніципальні суди, а також Коронний трибунал та асесорських судів.

Шостий розділ документа стосувався організації Сейму. Він ліквідував парламентські інструкції, які зобов’язували депутатів займати позицію, що відповідає волі виборців, і ввів прийняття рішень більшістю голосів. Каденція мала тривати два роки, а засідання скликатися залежно від потреб. Кожні 25 років мали відбуватися засідання Надзвичайного Сейму, під час якого депутати мали працювати над удосконаленням конституції.

Було введено спадковість трону, що виключала вільні вибори. Наступниками престолу після Станіслава Августа мали стати Фредерік Август, онук Августа III Саксонського, та його нащадки. На випадок смерті короля або неможливості виконувати ним повноважень, регентство повинно було здійснюватися урядом під керівництвом королеви або примаса.

«Після 3 травня Станіслав Август пережив період своєї найбільшої популярності, справжнього обожнювання «батька Вітчизни», а також захоплення освіченої Європи, де лише в радикальних колах Французької революції відкидався «монархізм» Конституції 3 травня», – пише історик професор Єжи Міхальський, автор біографії Станіслава Августа.

Останню статтю документа було присвячено «національній збройній силі», метою якої був захист суверенітету країни.

Прийняття Конституції 3 травня отримало широкий розголос у Європі

На думку фахівця польської історії XVIII ст. професора Зофії Зєлінської, Конституція 3 травня стала переломним моментом порівняно з попередньою республіканською системою. Сильна, як для польських традицій, центральна виконавча влада, сильна позиція короля і, нарешті, важливі прерогативи, які зберігав король у Сеймі, визначають, що систему, впроваджену конституцією, можна вважати монархізмом, межі якого визначав основний закон. Тобто це був конституційний монархізм.

Предметом аналізу дослідників був не тільки текст урядового закону, але й обставини його впровадження. У книзі «Чи чотирирічний Сейм ухвалив Конституцію 3 травня?» історик професор Бартломей Шиндлер переконує, що прийняття конституції відбулося з порушенням закону при сильному спротиві шляхти, яка протестувала перш за все проти ідеї скасування виборів короля та впровадження спадкової передачі трону.

Як пише Шиндлер, під час засідань Сейму, противникам реформи погрожували смертю, а Яна Сухожевського, представника Каліша, били ногами. Залякуванню опозиції мало слугувати, за словами історика, виведення 3 травня вранці з казарм військ коронної гвардії й оточення ними Королівського замку, де відбулося обговорення конституції.

«Щодо того, що конституцію впроваджували шляхом державного перевороту, не мав жодних сумнівів сам ініціатор Станіслав Август, який щиро зізнався: «А у третій день травня більшості не було, тому що не було голосування, а що не було одностайності, показують самі протести», – вказує Шиндлер.

Спроба запровадити конституцію була знищена в середині 1792 р. Це було пов’язано з Тарговицькою конфедерацією (заснованою керівниками магнатського табору з метою відновлення попереднього устрою під гаслами захисту свободи від Конституції 3 травня) і входом російської армії на територію Речі Посполитої.

«Урядовий закон (...) був предметом захоплення освічених європейських кіл як другий закон такого роду у світі після конституції Сполучених Штатів Північної Америки, прийнятої в 1787 р. Незважаючи на її знищення, вона залишила важливе послання для поляків про те, як досягти згоди без насильства в основних питаннях для суспільства», – написав професор Пьотр Угневський у статті «Як була прийнята Конституція 3 травня».

Джерело: dzieje.pl

Схожі публікації
Звернення Анджея Дуди з нагоди 25-річчя вступу Польщі до НАТО транслювали 11 березня в ефірі Польського телебачення.
Профспілки вимагають, щоб Страсна п’ятниця та Святвечір стали вихідними днями. Деякі компанії вже й так у ці дні надають своїм працівникам вихідні або скорочують їхній робочий день.
До другої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну Посольство Польщі у Великій Британії організувало концерт солідарності з Україною.
Напередодні другої річниці брутального повномасштабного нападу РФ на Україну Сейм Республіки Польща засудив дії російської влади та звернувся до Міжнародного кримінального суду з проханням притягнути до відповідальності винних у всіх військових злочинах, скоєних проти українського народу.
Із творчістю найвидатнішого польського композитора й піаніста слухачів знайомить Polskie Radio Chopin.
За словами організаторів, концерт стане вираженням вдячності українських митців за польсько-українську солідарність, а також вшануванням пам’яті десятків тисяч невинних жертв російської агресії.
Актор театру імені Юліуша Словацького у Кракові Матеуш Яніцький, один зі співорганізаторів концерту «Солідарні з Україною 2024», наголосив, що полякам потрібно пам’ятати, що триває війна й українці надалі потребують допомоги.
Може виявитися, що в крипті під кафедральним костелом похована не перша, а третя дружина князя Януша Острозького – представника династії, яка володіла Тарновом. У вчених є докази.
Дата святкування 13 лютого була обрана тому, що саме в цей день у 1946 р. вперше вийшло в ефір «Радіо ООН», яке вело мовлення зі штаб-квартири організації.