Польща
Воєнна доля варшавського архітектурного плану, завдяки якому столицю відбудували після повстання

«Разом із моїм чоловіком Казимиром Пєхоткою, професором Яном Захватовичем і сторожами факультету архітектури Варшавської політехніки ми переховували архітектурні плани варшавських будинків», – розповіла агенції PAP архітекторка Марія Пєхотка. Столицю після Другої світової війни відбудовували на основі цих документів.

Під час Другої світової війни в підвалах корпусу архітектурного факультету Варшавської політехніки на вулиці Кошиковій переховували плани, а точніше архітектурні заміри столичних будинків. Інвентаризація, проведена студентами і науковими працівниками факультету, після війни виявилася безцінною. На її основі відбудовували польську столицю.

Професор Конрад Куча-Кучинський, колишній декан архітектурного факультету Варшавської політехніки, автор книги «Творці й історія Варшавської школи архітектури 1915–2015», у розмові з PAP пояснює, що «колись у рамках занять студенти робили архітектурну інвентаризацію». Це було, як пояснив викладач, «обмірювання наявних архітектурних об’єктів і повторне виготовлення технічних паспортів будівель». Ці практичні заняття проводив Центр польської архітектури.

«Перед війною на цих практичних заняттях обмірювали кам’яниці Старого міста й іншого типу об’єкти, наприклад сакральні. Історики архітектури в рамках наукових робіт теж робили обмірювання архітектурних пам’яток», – говорить науковець. Професор нагадав, що «до Другої світової війни, за різними даними, у Центрі польської архітектури було інвентаризовано до 10 тис. різного типу варшавських об’єктів, а також об’єктів у інших місцях, наприклад у Фромборку. Він був відбудований завдяки інвентарям із нашого факультету».

Професор Ян Захватович у журналі «Охорона пам’яток» в 1952 р. писав: Архітектурні обмірювання і фотографії старо- і новоміської забудови на момент їхнього створення мали насамперед навчальне та архівне значення, щоби після руйнувань, заподіяних під час минулої війни, стати безцінною джерельною базою як для реконструкційних, так і для дослідницьких робіт».

Професор Куча-Кучинський розповідав, що під час війни у будинку факультету під вивіскою німецької технічної школи продовжувалася наукова праця в конспірації – вивчали архітектуру. Під час війни там навчалися 150 студентів. Німці не знайшли підпільного навчального закладу;  в ньому під час війни підготували 9 докторів наук і стільки ж кандидатів.

І під час війни тривали інвентаризаційні роботи, їх згадував в одному з інтерв’ю асистент професора Захватовича Казимир Пєхотка. «У цих важких умовах виявилося, що студенти підпільного факультету інвентаризували кілька дерев’яних костелів. Документи згодом стали матеріалом для проведення відбудови», – розповідав Пєхотка.

У вересні 1939 р., після початку Другої світової війни, професор Оскар Сосновський, керівник Центру польської архітектури, почав вивозити архіви в безпечне місце поза Варшавою. На жаль, 24 вересня він загинув від уламка бомби, проте перед смертю встиг частину документів переховати.

Після капітуляції Варшави 28 вересня 1939 р. керівником кафедри і Центру польської архітектури був призначений ад’юнкт Ян Захватович. У своїй книзі «Варшавська школа архітектури 1915–1965» він згадував: «Німці неодноразово вимагали віддати їм документи. З Берліна, наприклад, прибув представник професора Бодо Ебхардта (засновник Товариства сприяння збереженню німецьких замків) і вимагав матеріали на замки. Представники дистрикту в Білостоці вимагали план палацу Браніцьких. Різні такі візити періодично повторювалися і схилили нас вивезти та переховати поза центром частину матеріалів, зокрема плівок. На жаль, саме ці матеріали і плівки зазнали ушкоджень».

Також Захватович написав, що під час Варшавського повстання, «оскільки німці все частіше використовували запалювальні снаряди і загроза пожежі зросла, ми перенесли матеріали в підвали будівлі факультету і там заховали. Там вони й уціліли».

У цій операції брала участь й архітекторка Марія Пєхотка. «Мій чоловік був асистентом професора Захватовича під час окупації на таємному факультеті архітектури, тому ми були добре знайомі. Я втратила житло і мене поселили в кабінеті професора разом із двома скульпторками і  дочкою однієї з них. Я спала під професорським столом, оскільки більше не було місця, – розповідала вона. – Повстання зазнало поразки. Мій чоловік важко захворів і ми не могли покинути Варшаву ані разом із цивільним населенням, ані з військом, бо він не міг стояти на ногах. Тому ми залишилися в центрі і там разом із професором Захватовичем і сторожами зносили технічні паспорти і знімки в підвали, де їх замуровували».

Колекції центру, які вціліли у підвалах, потім працівники центру вивезли з охопленої вогнем Варшави та заховали в Пьотркові, у монастирі бернардинів. Після визволення колекція документів повернулася у Варшаву. Їх упорядкували і впродовж наступних років використовували при відбудові польської столиці.

У будівлі архітектурного факультету під час війни знаходилася теж майстерня з підробки документів «Гаєвський», якою керував професор Пьотр Бєганський. Під час самого повстання тут був штаб 3-го танкового батальйону АК «Гольський», його солдати загинули під час оборони Варшавської політехніки. У холі відбувалися концерти, на яких виступали передвоєнні зірки, також був шпиталь, а сад перетворили на кладовище.

Німці до 2 жовтня 1944 р. не здобули ані корпусу архітектурного факультету, ані Варшавської політехніки. Після війни із території саду було ексгумовано останки 106 осіб: цивільних і солдатів «Гольського» та інших повстанських формувань.

Автор: Ольга Лозінська

Джерело: dzieje.pl

Схожі публікації
Сьогодні вранці в офісі прем’єр-міністра Польщі розпочалися перемовини між польським і українським урядами.
Президент польської столиці Рафал Тшасковський повідомив про сьогоднішнє відкриття нового моста, який з’єднає обидва береги Вісли.
Перед місцевими виборами вся галузь таксі починає тиснути на місцеву владу. Таксисти вимагають підвищення тарифів за проїзд. Водії також збираються воювати з мобільними додатками для виклику таксі.
Картина «Сільські хати», яка роками зберігалася в галереї Порчинських у Варшаві, виявилася автентичною роботою Вінсента ван Гога.
Президент польської столиці Рафал Тшасковський заявив, що хоче витратити на це чималі кошти.
Малюнок, на якому зображено лицар в однострої античного воїна, стане першою роботою Рафаеля Санті в музейних колекціях Польщі після зникнення «Портрета юнака» під час Другої світової війни.
Протест фермерів триває. Цього разу мітингувальники зосередили свою діяльність на блокуванні під’їзних доріг до Варшави. Поліція вже повідомила про перекриті автомагістралі.
Спікер Сейму РП Шимон Головня оцінив учора, 6 березня, що під час протестів перед Сеймом відбулися ганебні події. Він сказав, що на поліцію напали не фермери-протестувальники, а хулігани.
Сьогодні у Варшаві протестують не лише фермери, але й лісівники, мисливці та шахтарі. Мешканці польської столиці повинні враховувати значні труднощі з пересуванням містом.