Спільний вихід з економічної кризи, співпраця в оборонній сфері, спільні енергетичні проєкти і протидія кремлівській пропаганді – такими стали головні висновки українських і польських експертів під час дискусії «Польсько-українські стосунки 2020: як вплине на них криза і пандемія?»

«Проблема українських заробітчан у Польщі навмисне перебільшується російськими пропагандистами з метою дестабілізувати політичну ситуацію в Україні», – вважає аспірант Ягеллонського університету, експерт з питань польсько-українських відносин та протидії дезінформації Міхал Марек.

На його думку, кремлівська пропаганда тепер намагається змістити з історичного на економічний аспект відносин між Україною та Польщею. Приводом для цього став виїзд на Батьківщину частини українців, що мали роботу в Польщі, після спалаху епідемії коронавірусу.

«За статистикою, з Польщі виїхали близько 150 тис. українців. Взагалі їх у Польщі від півтора до двох мільйонів. Тож, виходить, що з Польщі виїхали не більше 10 % українських заробітчан. Не думаю, що це велика проблема для польської економіки. Зараз головною проблемою для Польщі буде нестача працівників в аграрному секторі. Це означає, що Польщі українські працівники потрібні. Але те, що пишуть в українських ЗМІ, що польська економіка впаде без українців, – це перебільшення. Інше питання: чи ті, хто виїхав, захочуть повернутися? На мою думку, щойно з'явиться така можливість, не всі, але більшість повернуться. В Польщі зараз живе дуже багато українців і щораз більше поляків мають більше контактів і зв’язків із ними. На базі цих міжлюдських відносин росіянам буде набагато важче будувати негативні образи поляка і українця».

Натомість директор Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД імені Олександра Никонорова Сергій Пархоменко переконаний, що Росія і далі буде нагнітати тему українсько-польського міжетнічного конфлікту часів Другої світової війни і нав’язувати світу свою видатну роль у перемозі над німецьким нацизмом. Український експерт вважає, що і Польщі, і Україні варто не забувати не лише про чутливі двосторонні історичні проблеми, а й про спільні перемоги та співпрацю українців і поляків у минулому, а також рішуче порвати із московським баченням історії Другої світової війни як реакцію на віроломний напад Німеччини на Радянський Союз.

«Неросійське бачення подій – це Конотопська битва, союз Петлюри і Пілсудського, демонстрація того, що це Радянський Союз готував агресію проти цілої Європи, але просто не встиг напасти першим на нацистів. Цього зараз нема і, відповідно, від цього виграє Росія», – сказав експерт.

Сергій Пархоменко звинуватив у нехтуванні проблемами в українсько-польських стосунках і Євросоюз. На думку експерта, Брюссель міг би допомогти обом державам запозичити досвід міждержавного примирення та вирішення історичних проблем, який надбали держави Євросоюзу, але не зробив цього.

Львівський політолог Валерій Майданюк нагадав, що і в історії Другої світової війни є приклади українсько-польської співпраці, про які фактично забули політики обох держав.

«Зараз багато говорять про конфлікти між Армією Крайовою та УПА, але чомусь мало говорять про те, що 1946 р. бійці обох армій здійснювали спільні воєнні операції проти «червоних», зокрема про спільний найбільший бій бійців Армії Крайової і УПА проти комуністів. Виходить, що бандерівці і бійці Армії Крайової спромоглися помиритися, а українські й польські націоналісти, які називають себе їхніми нащадками, не вважають це за потрібне. Варто керуватися формулою: «Разом – ми сильніші!» В сучасному світі перемагають нації, які співпрацюють, а не копирсаються в минулому і ворогують. Якби Японія пригадувала американцям Хіросіму і Нагасакі, вона ніколи не стала б найуспішнішою на автомобільному ринку США і однією з найпотужніших економік ХХ ст. Забувши минуле і побудувавши співпрацю з поглядом в майбутнє, і японці, і американці дуже непогано себе почувають і в економічному, і у військово-політичному плані. Потрібно розуміти, що той, хто сьогодні в Польщі виступає проти України, чи в Україні проти Польщі, – той прямо чи опосередковано виступає на боці Кремля», – заявляє український політолог.

Енергетична безпека і спільні оборонні проєкти – такими бачить подальший розвиток українсько-польських стосунків Міхал Марек.

«Польща докладає багато зусиль, щоби відірватися від російського газу і співпраця з Україною тут є дуже важливою. Скрапленого газу, який ми отримуємо від американців через газопорти, і норвезького газу, що надходитиме газогоном Baltic Pipe, сподіваюся, вистачить і для того, щоби продавати Україні. І не тільки Україні. Польща може стати газовим хабом для всієї Центральної Європи. І це дуже важливо, що Україна, завдяки Польщі, зможе відійти від російського газу і залежності від Росії. Кооперація в оборонній сфері – це також важливий шлях, бо Росія буде активізуватися на Чорному морі, про це кажуть і українські експерти. І тут Польща має бути зацікавлена українським проєктом протикорабельної ракети «Нептун». Це могло б невеликим коштом зміцнити польський потенціал. Великий потенціал мала б теж співпраця в галузі безпілотників. Польські експерти звернули увагу на українсько-турецьку співпрацю в галузі стратегічних безпілотних апаратів. В Польщі поки немає такого досвіду.

Зі свого боку, Сергій Пархоменко вважає завданням номер один і для України, і для Польщі – блокування російсько-німецького проєкту «Північний потік 2». Втрата прибутків від торгівлі газом у ЄС на фоні економічної кризи внаслідок епідемії коронавірусу, як вважає експерт, завдасть нищівного удару фінансуванню Росією війн проти сусідніх держав і примусить повернути Україні Крим.

«Це завдання номер один для України і Польщі, нашого союзу, Міжмор’я загалом, безпеки НАТО і Євросоюзу. Україна і Польща мають максимально протистояти будівництву «Північого потоку 2». Якщо вдасться його зупинити, чи хоча б відтермінувати на два роки, Росія, як держава, взагалі припинить існування», – додав Сергій Пархоменко.

Експерти зійшлися і на тому, що Україні потрібно тісніше налагоджувати співпрацю з Польщею в аграрному секторі, адже українським родючим чорноземам катастрофічно бракує передових аграрних технологій, які вже має Польща.

Джерело: Українська служба Польського радіо