Спеціалісти Інституту національної пам’яті Польщі (ІНП), які займають пошуком секретних місць поховання польських жертв тоталітарних режимів, дослідили у 2020 р. у Польщі та Литві близько 40 із 59 запланованих місць.

Про це поінформували під час суботньої зустрічі із професором Кшиштофом Швагжиком на фестивалі «Нескорені. Незламні. Прокляті» у Гдині.

Інформацію про цьогорічні результати роботи Бюро пошуків та ідентифікації ІНП, яким керує віцеочільник інституту, професор Швагжик, оприлюднили під час зустрічі під назвою «Польща шукає героїв» на ХІІ Міжнародному кінофестивалі «Нескорені. Незламні. Прокляті». Разом із професором про роботу бюро розповідали його колеги: юрист Анна Шельонг, яка теж керує бюро, і отець Томаш Тшаска, священник, який, зокрема, відповідає за контакт із пресою.

«Ми дослідили близько 40 місць, а на кінець року плануємо дослідити загалом 59 локацій. Маємо надію, що це нам вдасться», – сказала Шельонг, представляючи гостям фестивалю карту місць, де проводяться пошуки жертв як комуністичних, так і нацистських злочинів.

Анна Шельонг повідомила, що з 2016 р., тобто відколи діє Бюро пошуків та ідентифікації ІНП, перевірили 275 міць.

«Як довго ще триватимуть роботи? Так довго, як це буде потрібно, адже польська держава повинна віддати свій борг і знайти своїх героїв», – підкреслила Анна Шельонг, нагадавши, що загалом із 2003 р. команда професора Швагжика знайшла останки близько 2 тис. осіб. На цей момент ідентифіковано близько 200 із них, зокрема такі легендарні для польської історії постаті, як майор Зигмунт Шендзєляж «Лупашка» та майор Гієронім Декутовський «Запора».

Серед останніх, які проводилися у вересні поточного року, пошуків засекречених місць поховань була територія колишньої в’язниці СІЗО Служби безпеки і НКВС (т. зв. «Толедо») у Варшаві, де експерти знайшли останки 18 осіб. Виявлені там могильні ями, а також спосіб розміщення решток (останки безладно скидали до ям, а потім звели на них стіну) вказують на масові поховання жертв комуністичного режиму. Роботи на цій території відновлять за тиждень і продовжать навесні 2021 р.

Під час зустрічі Анна Шельонг обговорювала також труднощі, пов’язані з пошуками в Україні. Попри те, що минулого року президент України Володимир Зеленський заявив про розблокування робіт для польських спеціалістів, до цього часу працівники бюро дослідили тільки місця у Львові, хоча заяви про можливість проведення робіт стосувалися й інших місць, зокрема Костюхнівки, де містяться могили польських легіонерів.

Після того, як у листопада минулого року працівники Бюро пошуків у співпраці з Міністерством культури і національної спадщини підтвердили інформацію про те, що на території Львова містяться останки польських військових – захисників міста у вересні 1939 р. – до влади України були скеровані подання про їх ексгумацію, щоб у майбутньому гідно поховати.

«На жаль, із лютому, коли ми подали заявку на ексгумацію до комісії, якою тоді керував ще Святослав Шеремета (колишній секретар української Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій), ці заявки, кажучи щиро, досі залишаються нерозглянутими. У відповідь ми отримуємо інформацію, що комісія ще неукомплектована, якщо говорити про її керівництво, і не можна надати дозвіл на проведення робіт», – пояснила Шельонг.

«На цей момент в Україні ми працювати не можемо», – підкреслила вона та нагадала про проведення досліджень у колишній Гуті-Пеняцькій, де містяться останки поляків, жертв злочину 28 лютого 1944 р., скоєного українськими військовими з дивізії СС «Галичина» за підтримки УПА.

Питання проведення польським ІНП пошуків на території України жертв періоду Другої світової війни обговорювалося під час офіційного візиту президента України Володимира Зеленського до Польщі та його переговорів із президентом Анджеєм Дудою під кінець серпня 2019 р. Тоді Зеленський у Варшаві говорив, що готовий розблокувати пошукові роботи в Україні, і висловив надію, що польська сторона впорядкує українські місця пам’яті в Польщі. Також Зеленський запропонував Дуді збудувати на кордоні України та Польщі «спільний меморіал примирення».

Джерело: dzieje.pl