Дані, отримані зі смартфонів жителів Токіо, які стосуються, зокрема, їхніх контактів з іншими, показали, що люди без наказів, а тільки на прохання влади значно обмежили своє пересування й спілкування з іншими. Це у свою чергу значно загальмувало поширення коронавірусу.

Спеціалістів з епідемії зацікавило питання, чому в Японії, попри густозаселеність міст, таких, як Токіо, та близькість до Китаю, пандемія була дуже обмеженою за масштабами.

Японія оголосила надзвичайний стан 7 квітня, у зв’язку з чим звернулася із проханням обмежити бізнес-діяльність, закрити школи, працювати дистанційно й обмежити подорожі. Проте запровадити загальний локдаун згідно з японськими законами було неможливо.

Пересування людей знизилося на 50 %

Науковці з Токійського університету на шпальтах часопису Scientific Reports представили принаймні часткову відповідь на загадку японського успіху. Дослідники проаналізували локалізаційні дані, отримані від 200 тис. мобільних телефонів, які належать токійцям. Таким чином вони оцінили рух жителів міста до і під час пандемії – з січня до квітня.

«Використавши анонімні дані щодо близько 2 % популяції, ми змогли оцінити інтенсивність пересування людей і частоту їхніх контактів, – пояснює головний автор публікації Такахіро Ябе. – Ми виявили, що за тиждень від запровадження надзвичайного стану інтенсивність руху людей впала на 50 %, що призвело до 70 % зниження соціальних контактів».

Дані, отримані, наприклад, із головних залізничних вузлів навколо Центрального Токіо, зокрема з найбільш завантаженої у світі станції Сіндзюку, показали, що14 квітня до Токіо в’їхали на 76–87 % менше осіб, ніж до кризи. У свою чергу дані щодо руху в агломерації Великого Токіо (Greater Tokyo Area) показали, що люди долали при цьому в середньому на половину коротші дистанції, ніж перед епідемією. Одночасно, якщо говорити про частоту соціальних контактів, вдалося майже досягнути запланованого урядом скорочення у 80 %.

При цьому значення мав соціально-економічний статус. Особи з вищими доходами більше обмежували контакти з іншими, тому мали менший ризик заразитися.

«Токіо мусило покластися на співпрацю громадян»

«За допомогою непримусових і нефармакологічних втручань Токіо мусило покластись на співпрацю громадян. Наше дослідження показало, що вони співпрацювали з владою шляхом обмеження пересувань і контактів, що обмежило інфекцію», – підкреслює Такахіро Ябе.

Також результати довели ефективність дотримання соціальної дистанції.

Джерело: interia.pl