Польща та Україна
Очільник українського Інституту національної пам’яті з візитом у Варшаві

Директор польського Інституту національної пам’яті Ярослав Шарек зустрінеться з главою українського ІНП Антоном Дробовичем, який перебуває з візитом у Варшаві.

Серед тем, які обговорюватимуться, – це неофіційно – буде, зокрема, справа пошуку в Україні поховань поляків, які загинули в період Другої світової війни.

Про візит Дробовича до столиці Польщі повідомив польський ІНП у середу в комюніке, опублікованому агенцією PAP.

«3 грудня 2020 р. на запрошення директора ІНП доктора Ярослава Шарека з візитом в інституті буде доктор Антон Дробович, директор українського Інституту національної пам’яті разом із супровідною делегацією», – повідомив ІНП і додав, що переговори директорів обох інститутів відбудуться цього ж дня.

У зв’язку з цією зустріччю ІНП запросив журналістів на пресбрифінг, який транслюватиметься в інтернеті.

Наприкінці жовтня польський ІНП представив 29-пунктову позицію у справі польсько-української співпраці з питань ексгумації, поховань і вшанування жертв воєн і геноцидів. Інститут інформував, що його робота в Україні, зокрема там, де відділи ОУН-УПА вбивали поляків, надалі блокується. Це була відповідь польського ІНП на ранішу заяву українського ІНП про польську-українську співпрацю, яку польська сторона оцінює критично.

«На цей момент серед 13 сформульованих у вересні 2019 р. польською стороною заяв на дозвіл проведення пошукових робіт, після залагодження всіх формальностей у 8 випадках, лише у двох із них українська сторона надала дозвіл (ідеться про два місця поховання солдатів Війська Польського, які загинули під час оборони Львова у 1939 р.)», – повідомив 27 жовтня польський ІНП.

Антон Дробович очолює український ІНП із грудня 2019 р., він змінив на цій посаді одного з будівничих української історичної політики Володимира Вятровича, якого критикують у Польщі за нівелювання геноцидного характеру волинсько-галицького злочину.

Справу ексгумації, поховання і вшанування жертв воєн і геноцидів порушили восени цього року президенти Польщі та України Анджей Дуда і Володимир Зеленський. У прийнятій ними 12 жовтня поточного року в Києві декларації вони підкреслили необхідність надання можливості вести пошуки й ексгумації жертв конфліктів і політичних репресій ХХ ст. Також вони закликали до деокупації Криму та припинення російської агресії на Донбасі.

Роберт Новотнік, РАР

джерело:
Схожі публікації
Україна надала дозволи на проведення ексгумацій польських поховань у Галичині та на Волині.
Група польських громадських діячів, журналістів і колишніх опозиціонерів опублікувала звернення до політиків із закликом не використовувати історичні суперечки для загострення польсько-українських відносин.
Польська компанія веде переговори про більшу активність у співпраці з Україною.
Фундація «Свобода і демократія» проводить набір учасників до програми «Мінігранти 2026». Центр підтримки поляків за межами Польщі у сфері залучення коштів. Компонент 1», яка підтримує проєкти, спрямовані на активізацію польської діаспори.
Лауреатка Нобелівської премії з літератури Ольга Токарчук бере участь у фестивалі «Книжковий Арсенал», де наголосила на важливості культури й літератури під час війни.
Поліцейські вважають це позитивним профілактичним рішенням.
У Міністерстві культури та національної спадщини Польщі підписали меморандум про співпрацю з Львівським історичним музеєм.
Форум української молоді, який уперше провели у Варшаві у 2024 р., перетворюється на традицію.
Президент Польщі Кароль Навроцький підписав закон про ратифікацію нової угоди з Україною, яка передбачає швидший обмін даними між правоохоронцями та посилення протидії диверсіям і злочинності.