Польща та Україна
Ярослав Селлін: «Є великі шанси вшанувати пам’ять жертв Волинської трагедії»

Заступник міністра культури та національної спадщини РП висловив сьогодні думку, що існують великі шанси, що поляки зможуть вшанувати пам’ять жертв Волинської трагедії.

За його словами, українська сторона виявляє набагато більше розуміння того, що ці питання потребують обговорення.

Як наголосив Ярослав Селлін в ефірі Польського радіо, щоб можна було спокійно розмовляти з українцями про складні польсько-українські відносини в минулому, насамперед потрібно, щоб українська держава вистояла.

«Бо якщо українська держава не вистоїть, а російська армія буде на Бузі, то з ким ми будемо розмовляти? Це, звісно, сьогодні найважливіше, особливо після лютого цього року, – допомогти Україні вистояти, щоб вона вижила як незалежна держава, бо це є передумова історичного діалогу між поляками та українцями», – сказав він.

Заступник міністра підкреслив, що цей діалог має ґрунтуватися на правді. «Правда в тому, що під час Другої світової війни, в умовах німецької окупації Волині, Східної Малопольщі, Поділля, Покуття, було скоєно геноцид на націоналістичному підґрунті. Це сталося через божевільну, націоналістичну ідеологію специфічних українських політичних і військових структур. Ми від цього нікуди не втечемо. Треба про це спокійно говорити з українцями», – наголосив він.

Ярослав Селлін згадав візити міністра культури та національної спадщини РП Пьотра Глінського до Києва та Львова вже під час російського вторгнення та його переговори з міністром культури України Олександром Ткаченком. «Ми вирішили створити спільну українсько-польську робочу групу, яка буде визначати, що нас хвилює і що хвилює українців, коли йдеться про конкретні вшанування та місця. Вона складатиметься з кількох людей, очолювати цю робочу групу буду я. Cклад ми представили українській стороні. Зараз очікуємо пропозицій щодо персонального складу української групи, а пізніше ми просто будемо регулярно збиратися і відпрацьовувати порядок роботи», ‒ пояснив посадовець.

За його словами, українська сторона виявляє набагато більше розуміння того, що ці питання потребують обговорення і врегулювання, щоб вони більше не обтяжували наші взаємини. «Гадаю, існують високі шанси, що ми зробимо все те, чого прагнемо: пошуки, ексгумацію та вшанування пам’яті жертв Волинської трагедії», – підсумував Ярослав Селлін.

На фото: Делегація польського Інституту національної пам’яті покладає вінок до пам’ятника жертвам Волинської трагедії в Острівках. 9 липня 2022 р.
Фото: Наталя Денисюк/«Волинський монітор»

джерело:
Схожі публікації
Група польських громадських діячів, журналістів і колишніх опозиціонерів опублікувала звернення до політиків із закликом не використовувати історичні суперечки для загострення польсько-українських відносин.
Розпочинається черговий набір у рамках ініціативи, завдяки якій місцеві неурядові організації з Люблінського та Підкарпатського воєводств отримають фінансову підтримку, щоб дбати про такі місця з повагою та турботою.
Йому виповнилося 100 років і він досі працює. Найстаріший професійно активний поляк ‒ мешканець Познані.
1 травня 2026 р. минає 22 роки від моменту, коли Польща офіційно приєдналася до Європейського Союзу.
У колишньому селі Острівки на Волині під час пошукових робіт натрапили на залишки фундаменту школи, біля якої, за свідченнями очевидців, повинна розташовуватися братська могила поляків, убитих у 1943 р. загонами ОУН-УПА.
До 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи Польське радіо оприлюднило другий епізод подкасту «Чорнобиль: правдива історія», у якому аналізують причини вибуху реактора та перші години після аварії.
Члени британської королівської родини вшанували 100-ту річницю від дня народження королеви Єлизавети II, яка найдовше перебувала на британському троні й була найстаршим в історії монархом.
Учора, під час першого дня пошукових робіт в Острівках і Волі-Островецькій, експерти Інституту національної пам’яті Польщі виявили нове поховання жертв подій 1943 р.
На Волині розпочинається новий етап пошукових робіт зі встановлення місць поховання понад 350 поляків. Про це повідомив Інститут національної пам’яті РП.