Щоденна газета Telegraph повідомляє, що середньостатистичний британець має 76 предметів одягу, але щороку викидає 72.

Мешканці Великобританії щороку купують найбільше в Європі нових предметів одягу.

Під час опитування, проведеного компанією British Wool серед 2 тис. респондентів, майже дві третини визнали, що викидають одяг, який можна переробити або пожертвувати на благодійність.

Telegraph зазначає, що передача одягу благодійним магазинам, однак, не вирішує проблеми безпеки синтетичних матеріалів. На початку цього року журналістське розслідування цієї ж газети виявило, що одяг, який дарувався благодійній організації Oxfam, опинився на сміттєзвалищі в африканській Гані.

Опитування з’ясувало, що 74 % респондентів не усвідомлюють проблему впливу віскози на навколишнє середовище, яка є рослинним волокном, але на її виробництво витрачається велика кількість енергії, води та хімікатів.

Приблизно 62 % опитаних зізналися, що не знають, що нейлон є синтетичним матеріалом, який не піддається біологічному розкладанню.

На початку цього року Європейський Союз заявив про плани боротьби з так званою швидкою модою, тобто масовим виробництвом модного одягу протягом короткого періоду. Нові правила змусять виробників платити за текстильні відходи, які не підлягають переробці, і надаватимуть споживачам більше інформації про повторне використання та переробку їхнього одягу.

За оцінками, на індустрію моди припадає 4 % щорічних глобальних викидів вуглекислого газу.

Поліестер та інші синтетичні волокна є одними з найпоширеніших джерел мікрочастинок пластику, які виділяються під час прання. Для їх повного розкладання може знадобитися 200 років.

Вирощування неорганічної бавовни також вважається неекологічним, оскільки для цього використовується майже п’ята частина всіх пестицидів, які використовуються в усьому світі.