Середня ціна на електроенергію в ЄС з січня до жовтня 2022 р. порівняно з тим же періодом торік зросла на 45 %, а на газ – на понад 90 %.

Європейські уряди по-різному відреагували на енергетичну кризу. Загалом країни співтовариства виділили 573 млрд євро на боротьбу з наслідками високих цін на енергоносії для домогосподарств. Найбільше витратила Німеччина: 264 млрд євро, тобто 7,4 % національного ВВП. Попри рекордні кошти, виділені в Німеччині, ціна на електроенергію зросла там майже на 40 %, а на газ – на 195 %. У Польщі ціни стали трохи вищими, ніж роком раніше, незважаючи на відносно скромну державну підтримку в розмірі 12,4 млрд євро або приблизно 2,2 % національного ВВП.

Аналіз Польського економічного інституту стосується економічних наслідків енергетичної кризи, спричиненої агресією Росії проти України. Він порівнює середнє зростання цін на електроенергію та газ для домогосподарств в окремих європейських країнах і регіонах із пакетами підтримки, які впроваджують окремі європейські уряди.

«Урядові пакети захисту від наслідків кризи дозволили знизити ціни на газ для домогосподарств у ЄС у середньому на 10 % на місяць порівняно з передбачуваними витратами без державної фінансової підтримки. У Польщі ціни на газ були на 40 % нижчими, ніж прогнозовані на основі динаміки оптового ринку. Це третій найкращий результат у ЄС після Угорщини та Румунії», – заявив директор Польського економічного інституту Пьотр Арак.

«Натомість від початку кризи ціни на електроенергію в Польщі були в середньому на 26 % нижчими, ніж у прогнозованому сценарії без державної підтримки, при середньому показником по ЄС у 16 %», ‒ додав директор ПЕІ.

Ціни на електроенергію в ЄС у січні-жовтні 2022 р. зросли на 45 % у річному вимірі.

Північні країни, як-от Данія, Фінляндія, Швеція та Норвегія, зафіксували в січні-жовтні 2022 р. зростання цін на електроенергію та газ у середньому на 55 %. Ці країни виділили найменше коштів на боротьбу з кризою.

Натомість у країнах, які виділили найбільшу частку свого ВВП на захист від кризи, середнє зростання цін було нижчим – у південноєвропейських країнах, як-от Хорватія, Іспанія, Португалія та Греція, середнє зростання сягнуло приблизно 40 %.

Проте найбільше зростання рахунків за енергоносії було зафіксовано в Західній Європі. У Нідерландах, Бельгії та Австрії домогосподарства в січні-жовтні 2022 р. сплатили за електроенергію та газ удвічі більше, ніж роком раніше. У Польщі електроенергія подешевшала на 1 %, а газ подорожчав майже на 40 %.

«Економіка Західної Європи дуже залежала від газу з Росії і виробляла значну частину своєї електроенергії зі спалювання цієї сировини. Це збільшило їх проблеми під час енергетичної кризи. В Італії, незважаючи на значний пакет державної підтримки, підвищення цін на енергоносії було вищим, ніж у решті країн Європи. Так само в Нідерландах, де, попри потужну державну підтримку споживачів енергії в розмірі 45 млрд євро, було зафіксовано найвище зростання цін на електроенергію та газ. У Німеччині, незважаючи на 264 млрд євро державної підтримки, домогосподарства відчули зростання цін на електроенергію майже на 40 %, а ціни на газ зросли більш ніж на 195 %», – прокоментувала представниця Польського економічного інституту Магдалена Май.

Аналізуючи ситуацію з вересня 2021 р., країни Європи витратили майже 675 млрд євро на боротьбу з енергетичною кризою.