Польща
Сейм ухвалив до річниці Волинської різанини спеціальну резолюцію

Учора, 11 липня, Сейм РП ухвалив резолюцію про вшанування жертв Волинської різанини у 80-ті роковини цього злочину.

Резолюцію одноголосно підтримали 440 присутніх депутатів.

Минулого тижня проєкт резолюції схвалив комітет Сейму з питань культури та засобів масової інформації.

У резолюції нагадують, що 11 липня 1943 р. на Волині відбулася Кривава неділя – кульмінація Волинської різанини. Як наголошують, це був геноцид, спланований лідерами Організації українських націоналістів.

«Того дня українські формування ОУН та УПА, які часто підтримувалися цивільним українським населенням, напали на 99 населених поляками сіл і містечок колишнього Волинського воєводства, вбиваючи значну частину їхніх мешканців. Із 2016 р. 11 липня відзначають День національної пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами над громадянами Другої Республіки Польща», ‒ йдеться в резолюції.

«Згідно з планами провідників ОУН, на територіях Другої Республіки Польщі, заселених польським і українським населенням, поляки мали бути знищені або залякані та змушені до втечі, – написали автори резолюції. ‒ Під час нападів підрозділів ОУН і УПА, які підтримувала частина місцевої української громади, було вбито понад 100 тис. поляків – часто дуже жорстоким чином, а кілька сотень тисяч людей втекли з Кресів через страх перед такою ж долею».

«Сейм Республіки Польща прагне вшанувати пам’ять усіх жертв Волинської різанини. Особливу шану потрібно віддати тим представникам українського народу, які, ризикуючи життям, протистояли злочину, що скоювали їхні співвітчизники», ‒ йдеться в документі.

Також зазначено: «Польсько-українське примирення, яке роками будували представники обох народів, має включати визнання провин та вшанування пам’яті жертв Другої світової війни».

«Принципове значення має проведення ексгумації, гідне поховання і вшанування усіх жертв геноциду на Східних Кресах», – йдеться в резолюції.

джерело:
Схожі публікації
Група польських громадських діячів, журналістів і колишніх опозиціонерів опублікувала звернення до політиків із закликом не використовувати історичні суперечки для загострення польсько-українських відносин.
Розпочинається черговий набір у рамках ініціативи, завдяки якій місцеві неурядові організації з Люблінського та Підкарпатського воєводств отримають фінансову підтримку, щоб дбати про такі місця з повагою та турботою.
У колишньому селі Острівки на Волині під час пошукових робіт натрапили на залишки фундаменту школи, біля якої, за свідченнями очевидців, повинна розташовуватися братська могила поляків, убитих у 1943 р. загонами ОУН-УПА.
Учора, під час першого дня пошукових робіт в Острівках і Волі-Островецькій, експерти Інституту національної пам’яті Польщі виявили нове поховання жертв подій 1943 р.
На Волині розпочинається новий етап пошукових робіт зі встановлення місць поховання понад 350 поляків. Про це повідомив Інститут національної пам’яті РП.
Науковці завершують ДНК-дослідження, які дозволять уперше встановити імена жертв Волинської трагедії, похованих у Пужниках на Тернопільщині.
Міністр національної оборони РП Владислав Косіняк-Камиш та президент Холма Якуб Банашек підписали лист про наміри щодо створення Музею пам’яті жертв Волинської трагедії.
Щоб виконати формальні процедури, польська сторона подасть клопотання про ексгумацію окремих останків і подальші пошуки братської могили.
Парламентські комітети підтримали ратифікацію оновленої угоди між Польщею та Україною, яка має посилити співпрацю правоохоронців у боротьбі зі злочинністю та відповісти на нові виклики безпеки.