Директор аналітичного бюро Фундації імені Казимира Пуласького Томаш Смура вважає, що нові плани Альянсу охоплюють найбільш чутливі точки НАТО.

«Я впевнений, що вони стосуються і Сувальського коридора, і Берестейської брами», – наголосив експерт.

«Рішення саміту НАТО у Вільнюсі є продовженням певного процесу, який розпочався після незаконної анексії Криму та вторгнення Росії в Україну в 2014 р. Саме тоді НАТО змінило свої пріоритети», ‒ пояснив Томаш Смура.

І нагадав, що перед НАТО стоять три основні завдання: оборона і стримування, врегулювання криз і колективна безпека. Він зазначив, що до 2014 р. діяльність Альянсу була зосереджена переважно на врегулюванні криз.

«НАТО було активно залучене в операції в Афганістані, а потім і в Іраку. Після 2014 р. воно почало повертатися до пріоритету холодної війни в сфері оборони та стримування», ‒ підкреслив він.

На наступних самітах цей процес, на думку Томаша Смури, продовжувався, наприклад, на саміті НАТО в Ньюпорті 2014 р.

«Тоді були створені сили дуже високої готовності. На наступному саміті у Варшаві були створені передові бойові групи в країнах Балтії та Польщі. Торік у Мадриді було створено передову присутність ще в чотирьох країнах, а вищезгадані бойові групи були посилені, щоб у разі потреби їх можна було швидко розвинути до рівня бригад. Окрім того, було вирішено створити нову структуру об’єднаних сил, яка складатиметься із сил високої готовності НАТО чисельністю 300 тис. військових», – зазначив він. За його словами, плани, ухвалені на Вільнюському саміті, є продовженням рішень, прийнятих у Мадриді.

Ці плани, за словами експерта, охоплюють три географічні зони: східну, південну та північну. Томаш Смура зазначив, що вони є суворо конфіденційними, але, за інформацією ЗМІ, пов’язані з новою структурою сил Альянсу.

«Наскільки нам відомо, підрозділи, які діють у складі нових 300-тисячних формувань, приписані до конкретних регіонів і мають виконувати конкретні завдання», ‒ сказав він.

«Ми повертаємося до того типу планування, яке було нормою НАТО під час холодної війни, і яке втратило актуальність після розпаду СРСР», ‒ прокоментував експерт.

Як нові плани НАТО вплинуть на безпеку Польщі? За словами Томаша Смури, вони значно посилять оборону в польському регіоні.

«Я припускаю, що ці плани детальні й відповідають потребам Польщі. Кажуть, що відповідний документ розписано на кілька тисяч сторінок, тобто він є надзвичайно точним», ‒ наголосив Томаш Смура.

За словами експерта, нові плани Альянсу охоплюють найбільш чутливі точки НАТО, зокрема так званий Сувальський коридор і Берестейську браму. Нагадаємо, що Сувальський коридор розташований між територією Білорусі та Калінінградською областю.

«У разі російської операції проти країн Балтії, яка може відбутися, тож ми маємо до неї готуватися, можна припустити, що Сувальський коридор зазнає сильного військового тиску, тому що це єдиний сухопутний шлях між Балтією та рештою держав НАТО. Я майже впевнений, що це дуже важливий пункт у планах оборони, прийнятих Альянсом. Я припускаю, що в разі російської агресії були визначені підрозділи, які мають його захищати», ‒ наголосив Томаш Смура.

Експерт додав, що зараз у Литві дислокується посилена бойова група, опорною державою якої є Німеччина.

«Німеччина заявила, що посилить її до розміру бригади. Це важлива зміна», ‒ додав він. Він зазначив, що з іншого боку Сувальського коридору дислокуються польські підрозділи, які входять до складу міжнародної дивізії. «У нас є спільна литовсько-польська структура. Я думаю, що велика частина відповідальності за оборону Сувальського коридору ляже на інші польські підрозділи та американські війська, які дислокуються на нашій території», – сказав він.

Томаш Смура зазначив, що ще однією стратегічною точкою на карті НАТО є так звана Берестейська брама.

«Ця ділянка тягнеться від кордону з Білоруссю в бік Варшави. За різними аналізами, це територія, яка може стати предметом можливої ​​російської операції», ‒ пояснив він.

Як зазначив, новий підрозділ, який створюється у складі Збройних сил Польщі, має посилити цю ділянку.

«Нова дивізія має досягти оперативної готовності в найближчі роки. Я припускаю, що в рамках оборонних планів НАТО також створені різні сценарії захисту Берестейської брами», ‒ сказав експерт.

Томаш Смура оцінив, що рівень безпеки Польщі підвищився через вступ до Альянсу Швеції. За його словами, Балтійське море тепер буде внутрішнім морем НАТО.

«Тепер це значно ускладнить управління російським флотом і авіацією на Балтиці», – вважає він.

Запевнив, що у військовому плані Швеція має сучасні можливості. «Швеція має дуже потужні військово-повітряні сили, які базуються на сучасних багатоцільових літаках Gripen. Шведський флот має такі ж великі можливості, забезпечені, зокрема, сучасними підводними човнами. Крім того, шведи мають потужні досягнення в сфері ППО», ‒ зазначив Томаш Смура.

«Нещодавній саміт, можливо, не приніс нових рішень, що вражали би. Проте, дивлячись на весь процес від саміту в Ньюпорті до Вільнюса, ми бачимо, що НАТО послідовно рухається до зміцнення основної мети блоку, якою є оборона та стримування. Можливо, це реалізовуватиметься не так швидко, як хтось цього очікує, але все планується в правильному напрямку», ‒ резюмував Томаш Смура.