Польща та Україна
У Польщі знижується рівень зайнятості українців

Протягом року рівень зайнятості біженців дещо знизився – з 65 % у листопаді 2022 р. до 62 % наприкінці 2023 р. Про це йдеться в оприлюдненому Нацбанком Польщі звіті про економічне становище біженців з України.

«Інтеграція іммігрантів/біженців з України на польському ринку праці відбувається повільніше, ніж у 2022 р. При цьому залишаються відмінності в рівнях зайнятості між довоєнними економічними мігрантами та біженцями. Перші, як правило, мають постійну роботу та набагато рідше є безробітними чи професійно неактивними. Частка біженців, які шукають роботу, залишається приблизно на рівні 25 %, а трохи більше як 10 % біженців узагалі не працювали й не шукали роботу», – повідомляє Національний банк Польщі.

«Демографічна структура українських мігрантів, які перебувають у Польщі, порівняно з листопадом 2022 р. суттєво не змінилася. Що досі відрізняє біженців від довоєнних мігрантів, так це диференціація за статтю. Дорослі мігранти з України – це переважно жінки. Їх приблизно 68 % (у групі довоєнних мігрантів вони становлять 55 %, а в групі біженців – 78 %). Понад половина з них ‒ це особи у віці 27‒44 роки. 48 % довоєнних мігрантів і 29 % біженців перебувають у Польщі з чоловіком/дружиною або партнером, а понад 40 % біженців і 30 % довоєнних мігрантів проживають у Польщі з неповнолітніми дітьми. Більшість громадян України, які перебувають у Польщі з неповнолітніми дітьми, віддають їх до польських шкіл чи дитсадків», ‒ йдеться у звіті НБП.

Автори звіту стверджують, що мігранти – це добре освічені люди. 42 % довоєнних переселенців і 48 % біженців мають вищу освіту. Рівень знання польської мови серед біженців теж покращився. Лише 13 % із них заявляють, що не знають польської мови. Натомість майже 60 % довоєнних мігранти вважають, що добре володіють польською мовою.

Основним джерелом доходу для мігрантів з України є робота. Економічне становище біженців складніше, ніж у довоєнних мігрантів. Дохід від роботи в Польщі доповнюється польськими соціальними виплатами, насамперед коштами з програми 500+. Для біженців додатковим джерелом доходу є кошти, які вони отримують з України.

У звіті зазначено, що заробітна плата мігрантів більше залежить від сфери та моменту прибуття, ніж від формальної освіти. Відносно найвищі зарплати отримують і довоєнні іммігранти, і біженці, які працюють в IT-галузі, будівництві та транспорті. Найнижчі заробітки українці отримують на сільськогосподарських роботах, у сфері послуг та туризму.

Також успішно відбувається процес унезалежнення біженців. Дедалі довший термін перебування біженців у Польщі та введені у 2023 р. зміни в правилах, які суттєво обмежують можливість безплатного перебування в місцях організованого розміщення, призвели до збільшення частки біженців, які самостійно винаймають квартиру, – з 52 до 68 %. Частка біженців, які проживають у місцях колективного розміщення, знизилася з 19 до 6 %. Наявність сім’ї суттєво впливає на «квартирне питання» мігрантів. Мігранти, які перебувають у Польщі з членами своєї родини, частіше винаймають житло або мають власну квартиру.

джерело:
Схожі публікації
Верховна контрольна палата Польщі підтвердила, що українським дітям, які прибули до Польщі після початку повномасштабної війни, забезпечили необхідні умови для навчання.
У лютому 2026 р. понад 32 тис. громадян України отримували медичну допомогу в державній системі охорони здоров’я Польщі, а в березні їхня кількість впала до менш ніж 7 тис.
Рівень безробіття суттєво зріс протягом останніх 12 місяців. В одному повіті його рівень перевищує 20 %. Причому там такий показник був і рік тому.
Форум української молоді, який уперше провели у Варшаві у 2024 р., перетворюється на традицію.
Фундація Polskie Forum Migracyjne підвищила мету благодійного збору на підтримку українців у складній ситуації. Попередній ліміт вдалося досягти менш ніж за тиждень.
Хоча більшість поляків хоче завершити трудову діяльність після досягнення пенсійного віку, кількість професійно активних пенсіонерів б’є рекорди.
Фонд «Польський міграційний форум» разом з іншими організаціями вимагає змін у законодавстві, яке обмежує безоплатну медичну допомогу для громадян України, які не працюють.
Лікарі з-поза меж Європейського Союзу до 1 травня 2026 р. були зобов’язані підтвердити знання польської мови.
Польські експерти вважають, що масового переходу на чотириденний робочий тиждень поки не буде.