Чи повинен 4 червня стати державним святом і вихідним днем? У Польщі розпочався збір підписів під відповідним законопроєктом.
4 червня 1989 р. відбулися парламентські вибори, які сьогодні відомі як «Червневі вибори». Вони проводилися на засадах, узгоджених під час переговорів між владою Польської Народної Республіки й опозиційною профспілкою «Солідарність». У результаті цих виборів було обрано 460 депутатів до Сейму ПНР та 100 сенаторів новоствореного Сенату ПНР. Демократична опозиція боролася за 161 місце в Сеймі, 299 мандатів було зарезервовано для Польської об’єднаної робітничої партії (ПОРП) та її коаліційних партнерів.
Натомість 4 червня 1992 р. міністр внутрішніх справ уряду Яна Ольшевського Антоній Мацеревич представив Сейму РП імена 64 осіб, які співпрацювали з комуністичною безпекою. Серед них були члени уряду, депутати та сенатори. Публічне оприлюднення цієї інформації призвело до відставки уряду Ольшевського, в чому одну з вирішальних ролей відіграв тодішній президент Лех Валенса. У цих подіях також брав участь Дональд Туск, який займав тоді посаду голови Ліберально-демократичного конгресу.
Учасник страйків на тодішньому металургійному комбінаті імені Леніна в Новій Гуті, опозиціонер часів ПНР Едвард Новак запропонував, щоб 4 червня став державним святом свободи і громадянських прав. Голова товариства «Мережа Солідарності» розпочав учора, 2 червня, збір підписів під відповідним законопроєктом. Щоб він був винесений на розгляд Сейму, його автори повинні зібрати щонайменше 100 тис. підписів.
«4 червня повинен бути державним святом і вихідним днем», – переконував Едвард Новак в інтерв’ю Radio Zet. На його думку, вибори 4 червня 1989 р. стали проривом. «Ми прожили 35 років дійсно хорошого часу. Це треба святкувати, радіти і відзначати», – зазначив він.