Польща та Україна
Шедеври з України на виставці в Королівському замку

У Королівському замку у Варшаві відкрили виставку, яка представляє 37 творів європейського мистецтва з колекції Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків ‒ найціннішої української мистецької колекції, яка через війну знайшла притулок у Польщі.

«Це унікальна подія. Поляки вперше матимуть нагоду побачити колекцію творів мистецтва з Києва, яка через війну опинилася у нашій країні», ‒ заявила під час вчорашньої пресконференції директорка музею Королівського замку у Варшаві професорка Малгожата Оміляновська-Кільянчик.

Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у Києві — одна з найважливіших музейних установ у Східній Європі, яка має колекції європейського, азійського та стародавнього мистецтва. У зв’язку зі значними руйнуваннями, яких зазнав музей під час атак Росії на Київ восени 2022 р., його керівництво вирішило передати частину колекції на зберігання до Королівського замку у Варшаві, щоб забезпечити її захист під час війни та провести реставраційні роботи.

«Колекція, яку ми виставляємо в Кабінеті європейського мистецтва ‒ одна з найцінніших колекцій творів мистецтва в Україні. Це ретельно підібрана, різноманітна колекція, створена з любов’ю, ‒ наголосила директорка музею, ‒ Вона складається з творів італійського, нідерландського, фламандського, французького та іспанського мистецтва. У колекції також є цінні твори польського мистецтва. Це перша настільки масштабна презентація колекції Ханенків за межами України».

«Тематика представлених живописних творів різноманітна: портрети, натюрморти, пейзажі, античні сюжети. Усі твори описані в каталозі, виданому з нагоди виставки. Там містяться описи робіт, їх історія та інформація про авторів», ‒ зазначив співкуратор Томаш Якубовський, виставки, який підготував її разом з Оленою Живковою.

На виставці представлена, зокрема, картина середини XVII ст. «Натюрморт із гарбузами» авторства Мікеле Паче, відомого як Мікеланджело дель Кампідольйо. Чудовий зразок фламандського мистецтва ‒ «Зимовий пейзаж» Гейсбрехта Лейтенса, який використовував оригінальні техніки для передачі холодну та морозного повітря. Серед іспанського мистецтва представлена копія портрета інфанти Маргарити Терези, доньки короля Філіпа IV, створена в майстерні Хуана Батісти Мартінеса дель Масо, помічника та зятя Дієго Веласкеса.

Окрему частину складають свори польського мистцтва, серед яких вирізняється «Портрет Станіслава Августа в костюмі Генріха IV», написаний Елізабет Віже-Лебрен у 1797 р. Це один із останніх портретів короля, створених перед його смертю.

Уперше за двісті років у Замку також представлені дві картини з колекції останнього короля Польщі, вивезені до Росії на початку XIX ст., які тривалий час вважалися втраченими.

Емоційною була промова Юлії Ваганової, директорки Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у Києві. Вона подякувала українським воїнам за те, що вони захистили твори мистецтва та уможливили їхнє безпечне вивезення із зони воєнних дій. Юлія Ваганова зазначила, що деякі її колеги-музейники нині зі зброєю в руках боронять Батьківщину та її спадщину.

«Презентація нашої колекції в бібліотеці Королівського Замку також має і символічне значення», ‒ підкреслила Юлія Ваганова.

Кабінетами мистецтв у XVII і XVIII століттях називали зали, де аристократи та заможні міщани виставляли свої приватні колекції малярства, скульптури чи художніх ремесел. Доступ до них мали лише обрані. Однак ця практика значно сприяла розвитку культури сприйняття мистецтва в Європі, а згодом, зі зміною суспільних відносин та поширенням ідеї публічних колекцій, дала початок музеям. Посилання на цю традицію є основною ідеєю нинішньої виставки, яка базується на видатній приватній колекції.

Творцями колекції було подружжя з Києва Богдан та Варвара Ханенки. Богдан Ханенко (1849–1917) був юристом, цукровим промисловцем і великим поціновувачем мистецтва. Разом із дружиною Варварою вони протягом десятиліть збирали картини, скульптури та вироби художніх ремесел, створивши найбільшу й найціннішу мистецьку колекцію в Україні. Ця колекція може зрівнятися з найвидатнішими приватними збірками, що виникали в той самий час у Парижі чи Відні, — підкреслюють українські та польські музейники.

Виставка «Шедеври з Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у Києві» буде відкрита в бібліотеці Королівського замку у Варшаві з 6 грудня до 30 березня.

джерело:
Схожі публікації
Поліцейські вважають це позитивним профілактичним рішенням.
Форум української молоді, який уперше провели у Варшаві у 2024 р., перетворюється на традицію.
Варшавський ринок житла щойно подолав чергову символічну межу. Середня пропонована ціна нового житла уперше перевищила рівень у 20 тис. злотих за квадратний метр.
Чи дійсно незабаром вулицями Варшави прогулюватимуться динозаври, а неандертальці почнуть влаштовувати полювання? Польська академія наук щойно запустила проєкт Музею природничої історії у Варшаві.
Учора, 18 травня, на аукціоні Christie’s в Нью-Йорку картину американського художника Джексона Поллока продали за рекордно високу ціну – 181,2 млн доларів.
Аеропорт Шопена у Варшаві має дуже вдалий місяць. У квітні столичний аеропорт обслужив майже 2 млн пасажирів, зафіксувавши чергове зростання порівняно з минулим роком.
Ніч музеїв у Кракові щороку відбувалася з п’ятниці на суботу, тобто на одну ніч раніше, ніж в інших містах, де її організовували із суботи на неділю.
Національна опера у Варшаві готує одну з головних прем’єр сезону – твір українського композитора Максима Коломійця, присвячений матерям, які рятують своїх дітей із російського полону.
Пленерна виставка «Совєти в Польщі. Чи так виглядає визволення?» стала відповіддю на російську дезінформацію та маніпуляції історичними фактами.