Польща
Польські батьки зізналися, про який фах для своєї дитини мріють

Не пожежник, не пілот, а лікар – це професія мрії польських батьків для їхніх дітей. Однак, як показує останнє дослідження інституту SW Research, престиж у суспільстві – це замало. Важливими є також фінансова стабільність і відчуття безпеки.

День захисту дітей, який відзначали вчора, асоціюється насамперед із радістю, подарунками та приємно проведеним часом у колі рідних. Зазвичай усі – і діти, і батьки – намагаються цього дня жити моментом, відкладаючи дилеми щодо найближчого чи далекого майбутнього на інший час. Але якщо дати волю фантазії та запитати батьків, що вони зробили б, якби могли подарувати своїм дітям якусь професію? Чим вони керувалися би? Чи ставили б на перше місце високі заробітки, престиж, суспільну користь, а чи, можливо, просто врахували би щастя своїх дітей? У рамках дослідницького проєкту «Рейтинг професій і спеціальностей» цього року інститут SW Research, крім регулярного вимірювання поваги до різних професій, дав можливість батькам назвати три найбільш бажані професії для своїх синів і дочок.

Як показують дані дослідження, поляки обирають омріяні професії для своїх дітей не лише на основі суспільного престижу. Можна зробити висновок, що для них важливими є також такі фактори, як-от безпека роботи, очікувані заробітки, власний досвід і цінності.

Якби замість іграшки на День захисту дітей батьки могли подарувати своїм дітям ідеальне майбутнє, вони найчастіше вручали би їм стетоскоп. І для синів, і для дочок перше місце в рейтингу батьківських уподобань посідає професія лікаря. Цікаво, що хоча ця професія вважається дуже престижною (5 місце в рейтингу поваги до професій), вона єдина з п’яти найпрестижніших професій потрапила до першої п’ятірки. У лідерах не виявилося пожежника, фельдшера, пілота пасажирського літака чи медсестри.

Варто зазначити, що високі позиції посіли також ІТ-спеціалісти та програмісти, адвокати, підприємці й директори великих компаній, попри те, що ці професії не належать до найбільш шанованих у загальному рейтингу. Наприклад, ІТ-спеціаліст посів лише 19 місце, а підприємець – 28.

У дослідженні також вдалося виявити кілька цікавих демографічних відмінностей, наприклад:

  • батьки з вищою освітою рідше обирали для своїх дітей професії пожежника чи фельдшера, надаючи перевагу професіям, що вимагають тривалішого навчання;
  • професію лікаря найчастіше обирали батьки з найкоротшим досвідом батьківства (25–34 роки), зазвичай із вищою освітою;
  • матері частіше обирали для своїх синів професію ІТ-спеціаліста чи програміста, тоді як батьки дещо частіше схилялися до спеціальностей інженера чи викладача університету.

Щодо дочок, то матері частіше бачили їх у ролі підприємниць, психотерапевток чи бухгалтерок. Натомість батьки частіше обирали для них такі професії, як-от лікарка, суддя чи директорка великої компанії.

«Тут можна виділити кілька тенденцій. По-перше, незалежно від статі дитини, повторюються ті самі професії, що може свідчити про зникнення гендерних відмінностей у професійних очікуваннях. По-друге, спеціальності, які вважаються небезпечними чи такими, що вимагають надзвичайної відповідальності за людське життя, як-от пожежник, фельдшер чи пілот, попри високий суспільний престиж, рідше обирають як омріяні для своїх дітей. Очевидно, що батьки надають перевагу стабільності та безпеці, а не романтичним уявленням про героїзм. Нарешті помітна значна різниця між суспільним уявленням і реальними виборами. Наприклад, підприємець чи директор не мають високого престижу, але посідають високі місця в рейтингу батьківських мрій. Це може вказувати на зростання престижу самостійності, ініціативності та економічного успіху», – наголосив заступник директора дослідницького інституту SW Research Пьотр Зімользак.

На нижніх позиціях рейтингу професій, які батьки обирали би для своїх дітей, переважно опинилися представники категорій фізичних або ремісничих професій, наприклад, офіціанти, шевці, прибиральники, шахтарі чи оператори кол-центрів. Більшість із цих професій займають далекі позиції в рейтингу поваги, але є кілька винятків. Найпомітніший дисонанс стосується професії шахтаря, попри те, що роками вона входить до десятки найшанованіших професій, вона належить до найменш бажаних для власних дітей. Подібна ситуація і з професією шевця: з одного боку зникнення цього ремесла може додавати йому унікальності чи навіть ексклюзивності, а з другого – воно може асоціюватися з неперспективною та низькооплачуваною роботою.

Серед найменш бажаних професій повторюються спільні для обох статей. У випадку дівчаток додаткову роль відіграє чоловічий характер деяких професій, укорінений у польській культурі (наприклад, водій вантажівки, таксист, швець) або виразно фізичний характер роботи (наприклад, будівельник). Варто також звернути увагу на іншу відмінність від загального рейтингу поваги. Незалежно від статі дитини, нижні позиції рейтингу покинули професії, пов’язані з політикою, попри дуже низьку позицію в рейтингу суспільного престижу, не всі батьки були би проти того, щоб їхні діти обрали цю кар’єрну стежку.

джерело:
Схожі публікації
Ягеллонський університет вкотре став найвище оціненим польським університетом у рейтингу CWUR 2026. Загалом до списку увійшли 39 освітніх закладів із Польщі.
У польських домівках офіційно мешкає вже більше собак і котів, ніж дітей. Чи перетворилися поляки на націю «собачо-котячих батьків»?
Рейтинг Global Firepower 2026 вимірює військовий потенціал 145 держав світу. У найновішому рейтингу на п’єдесталі опинилися Сполучені Штати, Росія та Китай. У другій десятці опинився Іран. Польща посіла 21-ше місце.
Платформа COOLCITY Index 2026 оцінила стійкість міст до наслідків змін клімату, як-от хвилі спеки, посухи чи сильні опади.
Аеропорт Шопена у Варшаві має дуже вдалий місяць. У квітні столичний аеропорт обслужив майже 2 млн пасажирів, зафіксувавши чергове зростання порівняно з минулим роком.
Протягом останніх п’яти років кількість надзвичайно багатих у Європі зросла майже до 184 тис. осіб.
Польські експерти вважають, що масового переходу на чотириденний робочий тиждень поки не буде.
Частина працівників у Польщі відчуває втому, емоційне виснаження та відсутність впливу на бодай щось.
Батьки дітей, які приступають до Першого причастя у 2026 р., найчастіше планують витратити від 5 до 10 тис. злотих, а майже кожен другий передбачає бюджет у розмірі щонайменше 5 тис. злотих.