Звіт Банку крайового господарства вказав на польські міста, які найбільше ризикують унаслідок початку війни. Аналітики зазначили, що найвищий рівень військової загрози мають Варшава і Гданськ.

Звіт розкрив, якою мірою польські регіони та органи місцевого самоврядування підготовлені до кризи, як мають здатність реагувати та відновлюватися.

Війна, що триває за східним кордоном Польщі, викликає обґрунтовані побоювання. Водночас вона є приводом для різного роду аналізів. Банк крайового господарства підготував звіт, у якому зосереджено увагу на ролі органів місцевого самоврядування у формуванні стійкості, що розуміється як підготовка до кризи та здатність реагувати й відновлюватися.

Te miasta i regiony w Polsce są najbardziej zagrożone w razie wojny. Nowy raport BGKhttps://t.co/gag8xKbv4D

— Forsal.pl (@forsalpl) June 24, 2025

Згідно зі звітом, 15,7 млн поляків проживають у містах і селах, які досягли вищого за середній рівень стійкості до загроз. Найбільша група осіб (6,7 млн), що проживають у стійких до криз органах місцевого самоврядування, – це жителі 23 міст із правами повіту, а 3,7 млн – це люди, які живуть у малих сільських гмінах Польщі.

Згідно зі звітом, 107 органів місцевого самоврядування досягли вище середнього рівня стійкості до всіх чотирьох типів загроз: медичних, природних, гуманітарних і військових. Переважно це малі адміністративно-територіальні одиниці, розкидані по країні, а найбільша з них – Новий Сонч (Малопольське воєводство). У них загалом проживають 1,1 млн осіб.

Автори аналізу зауважили, що рівень вразливості органу місцевого самоврядування до окремих загроз значною мірою залежить від «чинників, на які місцеві громади не мають суттєвого впливу, – це розташування, рельєф місцевості, демографія».

«Наприклад, гміни, розташовані поблизу так званого Сувальського коридору, відносно сильно наражаються на небезпеку внаслідок ворожих збройних дій. Цей регіон навіть вважається одним із найбільш вибухонебезпечних у всій Європі», – зазначають автори звіту.

Щодо розподілу на регіони, органи місцевого самоврядування в Мазовецькому воєводстві вирізняються відносно високою стійкістю – дві третини (66,6 %) гмін і міст із правами повіту, розташованих у цьому воєводстві, досягли рівня, що перевищує середній, у випадку всіх чотирьох індексів стійкості одночасно.

На протилежному полюсі перебуває Вармінсько-Мазурське воєводство, де 77,6 % гмін і міст мали стійкість нижчу за загальнонаціональну середню в разі всіх чотирьох загроз одночасно. Однак зазначено, що це воєводство не належить до найбільш загрозливих регіонів, що «в певному сенсі може пояснювати і виправдовувати відносно низькі значення індексів стійкості».

Звіт вказав, що близько 1,3 млн поляків проживають на території органів місцевого самоврядування, які мають вищий за середній рівень загроз. Це 169 органів місцевого самоврядування переважно в Люблінському, Підляському та Мазовецькому воєводствах. На території органів місцевого самоврядування з найменшим рівнем загроз проживають 3,9 млн поляків, а найбільше їх у Великопольському воєводстві.

Автори звіту вказали на міста з найвищим рівнем загроз, які розглянуті в контексті військової небезпеки, що виникає через війну в Україні. Зауважено, що відносно небезпечними є заможні міста з великим економічним потенціалом.

У таких відносно небезпечних містах проживають 72,9 % населення всіх міст із правами повіту, а 54,3 % проживають на території 22 органів місцевого самоврядування, які є відносно стійкими. Це великі міста, наприклад, Варшава, Краків, Вроцлав, а також менші осередки, як-от Кросно та Остроленка.

Найвищий рівень небезпеки мають Варшава і Гданськ, оскільки вони розташовані відносно недалеко від кордону і мають ключове значення для економіки та політичної стабільності країни.