Хоч Польща може похвалитися одним з найнижчих рівнів безробіття в Європейському Союзі, становище молоді на ринку праці стає дедалі більшим викликом.

Безробіття серед осіб віком до 25 років зростає в Польщі найшвидше в усьому Євросоюзі.

Як зазначає у своєму повідомленні агенція з працевлаштування Personnel Service, на ринку праці спостерігається тривожна тенденція. Без належної активізації польській молоді загрожують серйозні наслідки. 

«Молоде покоління – це амбітні люди, які хочуть розвиватися. Згідно з нашим опитуванням, 83 % із них заявляють про бажання здобувати нові навички і досвід. Однак у теперішній економічній ситуації їхній оптимізм стикається з реальними побоюваннями щодо розвитку кар’єри, пошуку відповідної роботи чи навіть конкуренції з працівниками з інших країн. Якщо ми не створимо для них конкретних шляхів розвитку та входження на ринок праці, ми можемо змусити їх шукати альтернативи. Молодь не чекатиме. Якщо вона не знайде тут місця для себе, то поїде туди, де їй це місце запропонують», ‒ розповів засновник агенції Personnel Service Кшиштоф Інгльот. 

Агенція наводить останні дані Євростату, згідно з якими у травні 2025 р. без роботи були 2,864 млн молодих людей у Європейському Союзі. Середній рівень безробіття в цій віковій групі склав 14,8 %. На фоні решти країн Європейського Союзу ситуація молоді на польському ринку праці викликає особливе занепокоєння. У травні 2025 р. безробіття серед осіб віком до 25 років досягло 13,5 %, тоді як роком раніше воно становило 10,6 %. Це зростання на 2,9 %, тобто аж на 27,4 % у відносному вираженні. І це найвищий показник в усьому Євросоюзі. 

Для порівняння, в Італії, яка має найвищий рівень безробіття молоді (21,6 %), річний приріст склав лише 1 %. Водночас у багатьох країнах Спільноти становище молоді покращується. Наприклад, у Словаччині, на Мальті та в Литві зафіксували зниження, що перевищує 25 %. 

Історично подібна ситуація мала місце понад два десятиліття тому, коли в першому кварталі 2003 р. рівень безробіття серед молоді досяг 46,5 %. Для багатьох тоді альтернативою стала трудова міграція. 

«Сьогодні, попри кращі економічні та демографічні умови, Польща знову може стикнутися з подібним викликом. Хоч іноземні працівники все ще відіграють важливу роль у пом’якшенні дефіциту кадрів, ми не можемо нехтувати молодим поколінням поляків. Саме їхня присутність і професійна активність визначатимуть силу польської економіки в найближчі роки. Якщо ми хочемо утримати молодь у країні, ми повинні чітко показати, що в них тут є майбутнє», ‒ стверджує Кшиштоф Інгльот.

Він додав, що потрібні реальні дії, тобто програми підтримки, гнучкі форми зайнятості, інвестиції в цифрові компетенції та професійний розвиток, спрямовані на осіб віком до 25 років.