Польща
У Польщі розглянуть законопроєкт про амністію для добровольців, які воюють за Україну

Польські депутати хочуть амністії для поляків, які воюють проти Росії в Україні. У Сеймі розпочалася робота над законопроєктом із цього питання.

Чинне законодавство передбачає покарання до п’яти років позбавлення волі за службу в іноземній армії без згоди відповідних органів.

Спільні сеймові комітети з питань національної оборони та юстиції створили спеціальну підкомісію для розгляду парламентського законопроєкту, який передбачає амністію для громадян Польщі, які після вторгнення Росії в Україну вступили до лав ЗСУ, порушуючи польське законодавство.

Питання скасування кримінальної відповідальності для польських добровольців, які після вторгнення Росії в Україну вступили до лав Збройних сил захисників, було предметом громадських дебатів із початку війни, але досі не врегульоване законодавчо. Згідно з польським законодавством, служба громадян Польщі в збройних силах інших країн заборонена, якщо Міністерство національної оборони РП не схвалить такі дії.

Депутат від «Громадянської коаліції» Павел Суський заявив, що це положення варто скасувати, оскільки ці люди фактично воюють в інтересах Польщі.

«Боротьба українців проти Росії також служить безпеці всієї Центральної та Східної Європи, включаючи Польщу. Таким чином, польські добровольці не діяли проти національних інтересів, а навпаки підтримували їх, ризикуючи своїм життям за цінності, які Польща вважає фундаментальними. Переслідування цих людей юридично ставить правову систему в конфлікт із фундаментальними моральними та соціальними нормами», ‒ наголосив депутат.

Під час зустрічі члени спільних комітетів погодилися з необхідністю амністії, але виділили питання, які потребують подальшого уточнення та вирішення. Наприклад, депутат від опозиційної партії «Право і справедливість» Павел Шрот зазначив, що потрібно розглянути питання про те, чи повинна амністія поширюватися також на людей, які брали участь в обороні України до лютого 2022 р., які, наприклад, брали участь у бойових діях на сході України з 2014 р.

Водночас Павел Яблонський з цієї ж партії заявив, що амністія має поширюватися також на дії, пов’язані зі знищенням критичної інфраструктури, зокрема на таких людей, як затриманий Володимир Ж., підозрюваний у підриві трубопроводу «Північний потік».

«За умови, звісно, що це робиться для боротьби з агресором. З моєї точки зору, неприйнятно, щоб польська держава служила російським інтересам у цьому питанні. Запит був поданий німецькими органами, але реальність така, що йдеться про знищення російської інфраструктури. І я не хочу вступати в гарячі дебати з цього приводу, бо в мене складається враження, що більшість парламентських груп, сподіваюся, погодяться з цим», ‒ додав він.

Натомість депутат Вітольд Зембачинський від «Громадянської коаліції» порушив питання про інший персонал, який підтримує українських солдатів, зокрема, польських медиків, які працюють на українську армію, наприклад, рятуючи поранених солдатів, але не беруть безпосередньої участі в бойових діях.

Схожі публікації
Згідно з результатами опитування, кожен третій поляк підтримує відновлення обов’язкової військової служби.
Закон, який обмежує використання телефонів у школах і дитячих садках, очікує на підпис Кароля Навроцького.
У Сеймі триває підготовка постанови щодо вшанування жертв Волинської трагедії.
Нові правила передбачають, що особи призовного віку, які вперше прибуватимуть до ЄС, не зможуть отримати тимчасовий захист, хоч право на в’їзд до Польщі вони збережуть.
Йдеться про обмеження доступу до тимчасового захисту для громадян України призовного віку.
Міська рада Ряшева відхилила проєкт постанови про запровадження нічної заборони на продаж алкоголю.
Лише дві дивізії були б готові до негайної оборони Польщі в разі нападу Росії, повідомляє Rzeczpospolita.
Частина українців у Польщі змушена доводити обставини свого прибуття, хоч раніше безперешкодно користувалася статусом UKR.
Сьогодні точиться неприхована боротьба за особовий склад між армією та цивільною обороною. Про це пише Rzeczpospolita.