Польща
Rzeczpospolita: Що робитимуть поляки в разі збройного нападу?

Результати соціологічного опитування, проведеного на замовлення газети Rzeczpospolita, показало, що понад чверть поляків у разі нападу на країну готові добровільно вступити до армії.

Rzeczpospolita запитує: «Що ми робитимемо, якщо на Польщу буде здійснено напад?» Отож, 25,6 % поляків у разі нападу на країну готові добровільно вступити до армії або організацій, які її підтримують. 36‒37 % респондентів планують залишитися вдома, щоб убезпечувати свою родину чи майно, а майже 13 % ‒ хочуть у разі загрози залишити країну.​ Ще 15 % опитаних заявили, що нічого не будуть робити, а приблизно 5 % ‒ просто не знають, що будуть робити.

Газета порівнює результати з такого опитування у квітні, коли майже кожен третій поляк утік би з Польщі (32,6 %), а у 2023 р. таких осіб було трохи більше 37 %.

Експерти зазначають, що рівень патріотизму в Польщі стабільно високий, і це відображається і в бажанні захистити державу, і в готовності брати участь у військових або медичних формуваннях. Опитування виявило різницю в підходах між чоловіками й жінками та серед різних вікових груп, причому молодь більш схильна до активного захисту країни.​

Автори підкреслюють, що для ефективного захисту країни не обов’язково бути військовим. Важливі координація зусиль у логістиці, комунікації, підтримці та евакуації, а також розгалужена система підготовки населення до кризових ситуацій. Акцент зроблено на необхідності чіткого комунікаційного плану, щоб кожен знав свої дії в разі війни, зокрема щодо евакуації, укриттів і захисту родини.​

Колишній очільник Бюро національної безпеки РП, генерал Роман Полько розповів про недоліки в комунікації війська з громадянами Польщі та вказав, що політики більше дбають про пропаганду, пов’язану з їхніми рейтингами, аніж про те, щоб схиляти виборців до підтримки держави. Генерал наголосив на важливості ініціативи громадян, а не лише урядових структур. Саме добровільна участь у підтримці країни та суспільній безпеці стала би запорукою мобілізації та успішного організованого спротиву в разі воєнних викликів.

Схожі публікації
Понад три чверті поляків заявляють, що знають, як поводитися під час пожежі або іншої кризової ситуації.
Результати опитування свідчать, що соціальними мережами користуються 73 % поляків. Найактивнішою є молодь, а масштаби користування соцмережами відрізняються, зокрема, залежно від віку та політичних уподобань.
42 % поляків не помітили змін у своєму фінансовому становищі порівняно з минулим роком, а 24 % вважають, що воно покращилося.
У Брюсселі відкрили фотовиставку «Очі війни», яка через світлини польських фотокореспондентів розповідає про наслідки російської агресії в Україні.
Лише 12 % опитаних заявляють, що їхні заробітки дозволяють їм жити комфортно та без особливих проблем оплачувати великі витрати.
У Польщі 29 серпня відбудеться Загальнонаціональне тренування з реагування, присвячене правилам поведінки під час тривоги та кризових ситуацій. У тисячах безкоштовних освітніх пунктів мешканців навчатимуть, зокрема, розпізнавати сигнали тривоги та відрізняти офіційні повідомлення від неправдивих попереджень.
Пропозиція партії «Право і справедливість», яка передбачає видворення з Польщі українських чоловіків без легального працевлаштування, знайшла підтримку.
Результати нового опитування свідчать, що кожен четвертий польський працівник стикається на роботі з токсичною поведінкою. Найчастіше проблема стосується молоді.
Минає 12 місяців відтоді, як Кароль Навроцький обійняв посаду президента Польщі. У двох соціологічних опитуваннях поляки оцінили діяльність президента та першої леді.
Польсько-український двотижневик
останні новини