На підставі аналізу стійкості місцевих органів влади, критичної інфраструктури та потенційних військових загроз експерти визначили території країни, найкраще підготовлені до кризових ситуацій.

Звіт банку BGK виявив значні відмінності в рівні безпеки між регіонами Польщі. Документ показує, які міста та воєводства Польщі є найбезпечнішими в разі початку війни.

Najbezpieczniejsze miejsca w Polsce w razie wojny. Nowa lista miasthttps://t.co/vLeNqnZ2ge

— Forsal.pl (@forsalpl) December 1, 2025

Банк BGK опублікував звіт, у якому вказав, які польські міста та гміни найкраще підготовлені до кризових ситуацій, включно зі збройними конфліктами. За даними аналізу, рівень безпеки в країні залежить не лише від географічного розташування, але й від розвитку інфраструктури, економічного значення та якості публічних послуг.

У звіті поняття «стійкість» визначається як здатність підготуватися до кризи, ефективно реагувати під час неї та відновитися після її завершення. Аналіз охоплює чотири основні категорії загроз: природні катаклізми (повені, посухи, хвилі спеки), медичні епідемії та кризи, гуманітарні катастрофи (наприклад, різкий наплив біженців), військові загрози, включно з гібридними діями, кібератаками та інформаційними війнами.

На рівень уразливості громад також впливають фактори, що не залежать від місцевих жителів: географічне положення, рельєф і демографічна структура.

Громади з найвищою стійкістю до криз мають розвинуту кризову інфраструктуру, високу якість громадських послуг і підтримку на регіональному та національному рівнях. Такі міста мають значно більші шанси мінімізувати наслідки воєнних дій, природних, медичних чи гуманітарних криз.

До міст із найвищим рівнем стійкості належать, зокрема, Краків, Познань, Вроцлав, Катовіце та Ряшів. Мешканці цих міст мають кращий доступ до розвинутої інфраструктури, укриттів, лікарень, енергетичних і транспортних систем, що підвищує безпеку в разі війни.

Експерти BGK наголошують: найбільша військова загроза стосується міст, розташованих поблизу східних кордонів, а також великих економічних центрів. Серед найбільш уразливих – Варшава, Гданськ, Краків, Вроцлав, Кросно, Остроленка. Економічне та інфраструктурне значення цих міст робить їх привабливою мішенню в разі військового конфлікту.

Одним із найбільш вразливих районів залишається так званий Сувальський коридор. Гміни цього регіону, розташовані поруч із кордонами Росії та Білорусі, перебувають під особливою загрозою в разі вибуху військового конфлікту. Мешканці цих територій мусять рахуватися не лише з воєнною загрозою, але й з обмеженим доступом до інфраструктури та ризиком ізоляції в разі ескалації.

Найвищу стійкість до природних і медичних загроз демонструють Сопот, Катовіце, Познань, Ряшів, Варшава, Краків, Вроцлав і Гданськ. Великі міста мають розвинуту кризову інфраструктуру, рятувальні служби, потужну мережу охорони здоров’я та механізми реагування на стихійні лиха – повені, посухи чи хвилі спеки.

Гуманітарні загрози у великих містах пов’язані переважно з притоком населення, концентрацією ресурсів і економічної активності. Найбільш уразливими є Варшава, Вроцлав, Краків, Гданськ і Познань. Водночас ці міста вирізняються високим рівнем готовності. Натомість у містах Сілезького воєводства – Явожно, Рибнику, Сосновці – нижча стійкість може підвищувати вразливість до гуманітарних криз.