Світ
Лідери країн Балтії: Росія не демонструє готовності до миру та продовжує ескалацію війни

Під час саміту в Ризі президенти Латвії, Естонії та Литви заявили, що Москва не подає жодних сигналів щодо готовності вести переговори.

Лідери наголосили на необхідності подальшої підтримки України, ухвалення рішення щодо заморожених російських активів і запровадження нових санкцій проти Росії.

Президентів країн Балтії об’єднує рішуча впевненість: Росія не шукає миру – вона готується до продовження війни. Такі заяви пролунали на саміті в Ризі, де лідери Латвії, Естонії та Литви виступили з однозначними оцінками політики Кремля.

Президент Латвії Едгарс Рінкевічс під час спільної пресконференції наголосив, що сьогодні немає жодних сигналів, які свідчили би про готовність Москви вести переговори чесно і відповідально.

«Росія хоче продовжувати війну і використовуватиме будь-які можливості, щоб лише імітувати готовність до переговорів. Але врешті-решт вона не погодиться на жоден мирний план чи угоду», ‒ заявив латвійський лідер.

Президент Естонії Алар Каріс підкреслив, що Путін не шукає миру – він посилює тиск на Україну. «Тому наше завдання – підтримувати Україну завтра, сьогодні, прямо зараз», ‒ сказав Алан Каріс.

Лідери країн Балтії погодилися, що настав час ухвалити рішення щодо заморожених російських активів і запровадити нові санкції проти Росії.

Під час зустрічі президенти обговорили ще питання посилення спільної інфраструктури та виклики, пов’язані з регіональною безпекою.

Схожі публікації
Поляки перебувають у своєрідній бульбашці переконання, що Росія на них не нападе.
Німеччина не приєднається до перших військових навчань, які організовує так звана коаліція охочих ‒ група держав, що підтримують Україну.
Генеральний директор Європейського космічного агентства ESA Йозеф Ашбахер повідомив, що польський офіс буде розташовано у Варшаві.
Лише дві дивізії були б готові до негайної оборони Польщі в разі нападу Росії, повідомляє Rzeczpospolita.
Саміт НАТО в Анкарі вже приносить Україні перші конкретні результати.
Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що найбільші обсяги допомоги Україні було надано у 2022–2023 рр.
До 31 липня триватиме прийом заявок на участь у програмі Національного агентства академічних обмінів «Промоція польської мови».
Гданськ найближчими днями стане центром міжнародних розмов про майбутнє України.
Польсько-українська господарча палата, яка майже 35 років розвиває економічне співробітництво, оприлюднила звернення до політиків Польщі та України із закликом уникати конфронтації та будувати нову добру історію двосторонніх відносин.