Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
«Смуга «корабельного цвинтаря» на дні моря має понад 100 м, отже, кораблетрощ тут могло бути щонайменше кілька», ‒ вважає керівник археологічних досліджень у Птолемаїді Пьотр Яворський.
Птолемаїда ‒ одне з найбільших древньогрецьких міст, розташоване на території Киренаїки – історичного краю, що сьогодні на північному сході Лівії. Місто заснували правителі Киренаїки – єгипетські царі з династії Птолемеїв наприкінці IV або у III ст. до н. е. Місто існувало аж до арабського завоювання у VII ст. н. е.
Науковці факультету археології Варшавського університету повернулися до досліджень у цьому місці у 2023 р. після 13 років перерви, спричиненої лівійською громадянською війною. Відтоді вони відкрили, зокрема, господарську частину міської резиденції, обладнаної розвиненою системою накопичення питної води. Також вони розпочали дослідження місцевого акрополя та підводні дослідження. В останньому сезоні досліджень команда підводних археологів і водолазів, якою керував декан факультету археології Варшавського університету, професор Бартош Контни, дослідила портову частину міста та територію, розташовану за чотири кілометри на схід від нього.
«Протягом століть рівень Середземного моря незначно підвищився, крім того, відбулося просідання узбережжя внаслідок землетрусів. Унаслідок цього частина давньої портової інфраструктури сьогодні перебуває під водою. Ми знайшли там давні колони, сліди затоплених доріг, багато скинутих якорів, а також зонди, якими в давнину досліджували морське дно. Усе це будемо досліджувати в наступних сезонах», ‒ розповів керівник підводних досліджень у Птолемаїді, професор Бартош Контни.
Pozostałości statków, które w starożytności rozbijały się w drodze do #Ptolemais, odkryli #archeolodzy @UniWarszawski w Libii. Pas obejmujący wrakowisko ma ponad 100 m, więc morskich katastrof musiało być tutaj co najmniej kilka - uważa dr Piotr Jaworski.https://t.co/h1fI8KigT0
— Nauka w Polsce (@naukawpolsce) March 12, 2026
Дослідження провели за кілька кілометрів на схід від порту. Поруч із підводною скелею, на глибині кількох метрів, дослідники відкрили дуже довгу смугу археологічного матеріалу, яка вказує на те, що в цьому місці розбивалися кораблі, що пливли до Птолемаїди зі сходу.
«Це точно був не один корабель, а кілька, бо смуга «корабельного цвинтаря» тягнеться понад 100 м. Це місце, де час від часу мусили траплятися кораблетрощі. Це також добра відправна точка для багаторічних підводних досліджень у Птолемаїді», ‒ підкреслив археолог.
На одному із затонулих кораблів знайдено цінний елемент римських шалькових терезів – бронзовий елемент римських ваг, відомий як aequipodium. Цей предмет мав форму жіночої голови і був заповнений свинцем. Хоч поблизу не було знайдено додаткових гирь, на морському дні було виявлено багато амфор і залишків вантажу. Пьотр Яворський повідомив, що в одній з амфор дослідники виявили кристалізоване вино, яке зараз досліджують у лабораторії.
Також дослідники відкрили досі невідому дорогу, призначену для колісного транспорту, яка вела на саму вершину.
«Акрополь розташований на дуже підвищеному плато, на висоті 300 м над рівнем моря. Ми взагалі не уявляли, що з півдня туди могла вести така дорога. Ймовірно, ми натрапили на сліди спостережних веж, які могли бути залишками оборонної системи міста», ‒ розповів Пьотр Яворський.
Біля відкритої дороги знайшли мильний камінь, тобто стовп, який служив для позначення окремих відрізків дороги в часи Римської імперії. На ньому виявили грецький напис, датований періодом правління династії Северів, і позначений грецьким числівником гамма. Таких мильних каменів, як розповів учений, уздовж відкритої дороги може бути більше. Цю знахідку вчені попередньо датують першою половиною III ст. н. е., що добре вписується в історію міста, яке тоді переживало період розквіту.
Група археологів із нововиявленим мильним каменем. Фото: Szymon Lenarczyk
Разом з археологами у Птолемаїді працюють реставратори з Академії образотворчих мистецтв у Варшаві під керівництвом професора Кшиштофа Хмелевського. Вони інвентаризують і оцінюють стан збереження розписів, перенесених у 2008 р. з дому Леукактіоса до місцевого музею. Загалом це кількадесят квадратних метрів розписів. Вони проводять й інші роботи, зокрема реставрацію візантійського розпису із зображенням обличчя бородатого чоловіка, а ще виконали копію унікального двощитового кам’яного сонячного годинника, відкритого варшавськими археологами у 2010 р.
«Ми працюємо в місці, де пам’ятки величного античного мистецтва, мозаїки чи розписи є повсякденним явищем і потребують значних реставраційних робіт. У 2026 р. ми відзначаємо 25-річчя наших розкопок у Лівії. Практично все місто все ще чекає на відкриття. Попереду багато років роботи для майбутніх поколінь археологів, тому ми хочемо започаткувати якомога більше дослідницьких тем», ‒ підсумував Пьотр Яворський.
Фото: Uniwersytet Warszawski
