Гроші спрямують на інтеграційні програми для українських біженців у Польщі: від юридичного супроводу до підтримки у працевлаштуванні та доступу до систем соціального страхування.

На початку березня уряд Республіки Корея виділив 15 млн доларів на підтримку українських біженців у Польщі. Програму реалізує польський офіс Агентства ООН з питань біженців. Як пояснила його представниця Анна Саєвич, це фінансування дозволяє продовжити роботу, спрямовану на довгострокові рішення, і для самих біженців, і для польського суспільства, яке їх прийняло. Йдеться, зокрема, про правову допомогу, яка допомагає українцям орієнтуватися в складних адміністративних процедурах і отримувати доступ до належних прав та документів.

💡Liczą się fakty: uchodźcy z Ukrainy w Polsce wspierają gospodarkę, a nie ją obciążają.
🇺🇦➡️🇵🇱 w 2024 roku:

2,7% PKB
15,1 mld zł w podatkach i składkach
2,8 mld zł wypłacone w świadczeniach

👉 Ich wpływ na budżet przewyższa otrzymywane świadczenia.

📑 https://t.co/ASBJKwescF pic.twitter.com/4LQeJRTZhA

— UNHCR Polska (@UNHCRPoland) September 2, 2025

Не менш важливим напрямом є доступ до систем соціального захисту: медицини, освіти, соціальних виплат, особливо для людей із вразливих груп.

Третій елемент – економічна інтеграція: підтримка у пошуку роботи, розвиток професійних навичок і спроба знайти своє місце на ринку праці.

Потреба в такій підтримці не зменшується. Війна триває, і Польща залишається одним із головних напрямків для тих, хто змушений залишати Україну. Сьогодні тут перебуває близько мільйона українських біженців, і надалі прибувають нові. За словами Анни Саєвич, минулий рік став найтрагічнішим за кількістю жертв серед цивільного населення, що безпосередньо впливає на нові хвилі виїзду.

Частина новоприбулих, приблизно 12 %, – це люди з тимчасово окупованих територій. Багато з них не могли виїхати раніше і часто вже не мають дому, до якого могли б повернутися.

Попри відчуття, що ситуація з українцями в Польщі стабілізувалася, це стосується не всіх. Найбільш уразливі групи – люди з інвалідністю, старші, з хронічними захворюваннями, представники ромської громади, а також ті, хто досі живе в центрах колективного розміщення і далі стикається з труднощами. Таких центрів у Польщі ще чимало, і в них перебувають близько 13 тис. осіб.

Водночас значна частина українців вийшла з найгострішої фази кризи. Рівень зайнятості становить 76 %, більшість дітей відвідує школи, родини намагаються відновити повсякденне життя. Але виклики змінюються: тепер це не лише питання безпеки, але й якості життя.

Йдеться про роботу, яка відповідає кваліфікації, про визнання дипломів, про необхідність підтвердити знання польської мови. До цього додаються більш буденні речі – доступне житло або можливість поєднувати роботу з доглядом за дітьми. Окремим і дедалі помітнішим тлом стають антиукраїнські настрої та мова ненависті в публічних дискусіях.

У цьому контексті підтримка біженців має значення не лише як гуманітарний жест. За даними звіту, підготовленого разом із компанією Deloitte, у 2024 р. українці створили близько 2,7 % валового внутрішнього продукту Польщі. І цей внесок міг би бути більшим, якби вдалося усунути частину бар’єрів, насамперед у сфері визнання кваліфікацій і доступу до ринку праці. За оцінками, бюджет країни міг би додатково отримувати до 6 млрд злотих щороку.

Фінансування з боку Південної Кореї – це частина ширшої системи міжнародної підтримки, на якій значною мірою зосереджується діяльність Агентства ООН з питань біженців. Такий підхід дозволяє розподіляти відповідальність між країнами і не залишати держави, які приймають найбільше людей, на самоті з викликами.

Водночас Польща дедалі активніше виступає не лише як країна-реципієнт допомоги, але й як донор. У 2025 р. вона виділила 5,7 млн доларів на підтримку гуманітарних програм в інших країнах, зокрема в Афганістані, Судані, Сирії та Україні.

У підсумку йдеться про процес, який виходить далеко за межі тимчасової допомоги. Інтеграція українців уже сьогодні впливає на польську економіку, а в майбутньому стане ресурсом для відбудови України через досвід, навички і знання, здобуті за час вимушеного перебування за кордоном.