Польща і світ
Не тільки про зростання: що Польща отримала і що втратила після вступу в ЄС

Вступ Польщі до Європейського Союзу у 2004 р. часто подають як історію успіху: зростання економіки, нові дороги, відкриті ринки.

Але за цими змінами стоїть складніший процес: тривала перебудова держави, зміна правил гри й помітна соціальна ціна.

Пьотр Анджеєвський, головний аналітик Західного інституту в Познані, наголошує: «Це не одна дата в календарі. Це приблизно 10 років підготовки ‒ зміни законів, процедур, інституцій».

Економіка: швидке зростання, яке не з’явилося саме по собі

Пьотр Анджеєвський стверджує, що економічний ефект очевидний.

ВВП Польщі сьогодні приблизно на 40 % вищий, ніж був би без вступу до ЄС. Експорт зріс у п’ять разів, знизилися безробіття й рівень бідності. Ключову роль у цьому відіграли не лише європейські гроші, але й зміни всередині держави. Найважливіше – це якість інституцій. Держава почала працювати ефективніше. Без цього розвитку не було би.

Саме ці зміни дозволили бізнесу працювати в більш передбачуваному середовищі, а малим і середнім підприємствам – конкурувати на рівних. Однією з найбільш відчутних змін стало поступове зникнення неформальних практик.

«Раніше багато питань вирішували через знайомства або конверти. Це був так званий другий обіг, який фактично визначав, як працює система», ‒ розповідає Пьотр Анджеєвський.

Інституційні реформи поступово витіснили цю модель. Корупція не зникла відразу, але з’явилися прозорі правила. Це змінило сам принцип конкуренції: вигравати почали ті, хто пропонує кращий продукт, а не має кращі зв’язки.

Зміни стали помітними і в повсякденному житті, насамперед в інфраструктурі.

«Польща довгий час мала високий рівень смертності на дорогах через погану інфраструктуру і звички водіїв. Завдяки коштам ЄС почалося будівництво автомагістралей і швидкісних доріг. Це дало швидкий ефект. Кількість смертельних аварій значно зменшилася. Разом із дорогами змінювалася й поведінка учасників руху, а дотримання правил поступово стало нормою», ‒ наголосив аналітик.

Регіони: різний темп розвитку

Європейські фонди дали поштовх розвитку навіть невеликим громадам.

«Деякі регіони змогли залучити майже всі доступні кошти з програм ЄС – до 95–100 %», ‒ розповідає Пьотр Анджеєвський.

Це дозволило швидко реалізовувати проєкти, на які раніше йшли десятиліття: ремонти інфраструктури, будівництво доріг, розвиток місцевих послуг. Водночас розвиток був нерівномірним. Великі міста і економічні центри розвивалися швидше, ніж менші населені пункти.

Спільний ринок: головна перевага

Однією з ключових змін стало відкриття спільного ринку.

«Польські компанії отримали доступ до великої кількості заможних споживачів. Це дозволило їм стати потужною експортною силою. Сьогодні близько 80 % польського експорту йде до країн ЄС, а 88 % ‒ до Європи загалом», ‒ коментує Пьотр Анджеєвський.

Разом із можливостями з’явилися втрати. Відразу після вступу почалася масова трудова міграція. Близько 2,4 млн людей виїхали працювати до інших країн ЄС. Особливо це стосувалося менших міст і регіонів, де бракувало роботи.

З одного боку це означало додаткові доходи, бо частина зароблених грошей поверталася в країну. З іншого – Польща втратила значну частину працездатного населення.

Тоді з’явилося явище «євросиріт» ‒ дітей, які зростали без одного або обох батьків. Цей соціальний ефект, за його словами, був відчутним і його не можна ігнорувати.

Експерт вважає, що повністю уникнути відтоку людей було неможливо. Люди завжди прагнуть жити краще. Якщо з’являється можливість швидко покращити своє життя, частина з них поїде. Спроби штучно обмежити виїзд могли б мати зворотний ефект. Натомість держава може лише пом’якшувати наслідки – інвестувати в регіони і створювати умови для повернення.

Однак слабка підготовка держави може призвести до протилежного ефекту ‒ розчарування і недовіри, каже експерт. Попри економічне зростання, в Польщі сьогодні зростає сприйнятливість до критики ЄС.

«Це пов’язано зі зростанням витрат і невизначеності, а також із наративами про втрату суверенітету», ‒ підкреслює Пьотр Анджеєвський.

Частину таких настроїв підсилює інформаційний простір. Бракує роз’яснень, що членство в ЄС не зменшує, а збільшує можливості держави. Польща, за словами Пьотра Анджеєвського, стала економічно сильнішою й має більше впливу, ніж раніше. Водночас дискусії про роль ЄС і надалі залишаються частиною внутрішньої політики.

Схожі публікації
Польща стає одним із лідерів економічного зростання в Європейському Союзі. Згідно з останнім прогнозом міжнародної консалтингової компанії EY, цього року польська економіка зросте майже на 4 %.
На референдумі в Ісландії 52,8 % виборців проголосували проти відновлення переговорів щодо вступу країни до Європейського Союзу.
Данський суспільний мовник DR відзначає динамічне зростання туристичної галузі Польщі.
Парламент Ісландії на прохання правлячих партій ухвалив рішення про проведення загальнонаціонального голосування.
15 % поляків підтримали б вихід країни з Євросоюзу, якби референдум відбувся зараз.
Ще десятиліття тому західний капітал вирішував, що робити в Польщі. Сьогодні ситуація виглядає зовсім інакше.
Лише 16 % поляків оцінюють добробут Польщі достатньо високо, щоб вона опинилася серед найбагатших країн світу, а 11 % респондентів досі вважають, що живуть в бідній країні.
Попри задовільну економічну ситуацію, прискорення зростання ВВП і досі сильний ринок праці, показник добробуту знову знизився.
Прем’єр-міністр РП Дональд Туск заявив, що Польща стає 20-ю економікою світу. Однак Анджей Кубісяк із Польського економічного інституту вважає, що реальність може бути складнішою.