Польща
Щочетвертий поляк не відкладає на пенсію, бо не має з чого

Дослідження консалтингової компанії Finax та дані Головного статистичного управління РП стверджують, що чисельність пенсіонерів, які працюють, наближається до 900 тис.

У країні зростають побоювання щодо розміру майбутніх пенсій, а досягнення пенсійного віку дедалі рідше означає кінець професійної активності.

За даними дослідження, 25 % поляків не відкладають на пенсію через нестачу коштів. Наступні бар’єри – це побоювання втрати грошей і відсутність довіри до пенсійної системи. Так думають по 17 % опитаних.

Учасники опитування рідше вказували на відсутність власних фінансових знань (15 %) та альтернативні форми заощадження, наприклад, у готівці чи нерухомості (13 %). 7 % опитаних зізналися, що відкладання на пенсію не є для них пріоритетом.

«У Польщі й досі домінує переконання, що відкладання на пенсію вимагає великих сум. Тим часом у довгостроковій перспективі ключовою є систематичність. Навіть 50–200 злотих на місяць, інвестовані протягом кількох десятків років, можуть створити реальний капітал на майбутнє, а в перспективі десятиліть – фактично додаткову пенсію», – розповів керівник компанії Finax Пшемислав Баранкевич.

Згідно з даними Головного статуправління, кількість працівників пенсійного віку наближається до 900 тис., а рівень зайнятості в цій групі досяг 10 %. Це не лише результат кращого стану здоров’я, але й зростання побоювань щодо розміру пенсійної виплати.

«Дедалі більше поляків усвідомлюють, що самої пенсія з Управління соціального страхування може не вистачити для підтримання попереднього рівня життя. Тому вони припускають, що доведеться працювати й після досягнення пенсійного віку. Наше дослідження виразно показує, що сьогодні турбує майбутніх пенсіонерів і чому для багатьох із них «життєва осінь» має радше відтінки сірого, ніж спокійного відпочинку після років праці», – прокоментував Пшемислав Баранкевич.

Наймолодші респонденти (18–24 роки) найчастіше називали бар’єром для відкладання грошей відсутність власних фінансових знань (27 %). У цій групі 22 % опитаних переконані, що на заощадження в них ще є час.

У групі 35–54 роки ключовою проблемою є нестача коштів (32 %). Натомість особи віком 45–54 роки частіше вказують побоювання втрати грошей і відсутність довіри до пенсійної системи (по 23 %).

Серед осіб у віці 55+ частіше з’являється відсутність довіри до системи (11 %), ніж побоювання втрати коштів (10 %).

Нестачу грошей як головний бар’єр вказали 29 % жінок і 22 % чоловіків. Це випливає з нижчих заробітків серед жінок, перерв у професійній кар’єрі та коротшого періоду професійної активності.

Жінки частіше управляють фінансами домогосподарства і є більш обізнаними щодо щоденних витрат. Це призводить до того, що вони обережніше підходять до інвестування й частіше вказують відсутність вільних коштів як реальний бар’єр. Ці відмінності накопичуються з часом і призводять до значного пенсійного розриву. Сьогодні середня пенсія жінок приблизно на 1500 злотих нижча, ніж у чоловіків.

джерело:
Схожі публікації
Молоді поляки дедалі частіше відмовляються від алкоголю та традиційних сигарет, що ще кілька років тому можна було би вважати приводом для оптимізму.
Понад половина учасників опитування не змогли висловити думку щодо того, хто має стати президентом Кракова після Александра Мішальського.
71 % респондентів виступив за те, щоб Польща залишалася в Європейському Союзі. За вихід з ЄС – 21 % опитаних.
Понад половина поляків заявили, що протягом останнього місяця їм вдалося заощадити частину грошей. Це зростання на 3 % у місячному вимірі.
Портал оferteo.pl підрахував, що середньостатистичне польське весілля цього року обійдеться у 88 тис. злотих.
Понад половина поляків побоюється, що вже цього року Росія може вдатися до воєнних дій проти держав НАТО в регіоні Центрально-Східної Європи.
Третина польських водіїв, якби не фінансові обмеження, змінювала б автомобіль кожні три-чотири роки.
Понад половина громадян Польщі виступає за зрівняння пенсійного віку для жінок і чоловіків. І це не єдине побажання.
Хоча більшість поляків хоче завершити трудову діяльність після досягнення пенсійного віку, кількість професійно активних пенсіонерів б’є рекорди.