Світ
Понад половина українців за кордоном планують повернутися за умов припинення вогню

Українці за кордоном дедалі більше вкорінюються в новому середовищі, але це не означає відмову від бажання повернутися додому.

Дослідження Think Ukraine показує: 56 % респондентів планують повернутися в Україну, ще частина розглядає таку можливість. На рішення впливають не лише безпекові фактори, а й робота, освіта дітей і рівень життя.

Понад 50 % українців, які перебувають за кордоном, планують повернутися до України. Про це свідчать результати дослідження аналітичного центру Think Ukraine. Головною умовою для цього вони називають припинення обстрілів.

Дослідження проводили у квітні 2026 р. серед повнолітніх українців, які вимушено перебувають за кордоном. Опитали понад 400 респондентів у 29 країнах світу.

Методолог і експерт Володимир Застава пояснив, що дослідники хотіли зрозуміти, наскільки глибоко українці, які виїхали через війну, вкорінилися в новому середовищі, і чи дозволить це вкорінення повернутися після припинення вогню.

Результати показали, що 56 % українців планують повернутися до України. Ще 27,2 % розглядають це як можливість, але без чітких планів. Цей фактор назвали визначальним 53 % опитаних. На другому місці – підписання мирної угоди (42 %), на третьому – наявність роботи.

За словами експерта, для українців за кордоном економічні чинники важливіші, ніж для тих, хто залишився в Україні. Якщо всередині країни на перший план виходять питання війни, миру та перемоги, то серед переселенців ключовими є відновлення, зайнятість і рівень життя.

Дослідження показало, наскільки українці адаптувалися до нового середовища, зокрема з погляду знання мови, працевлаштування та участі дітей в освітньому процесі.

«Окремий чинник ‒ діти. Якщо дитина відвідує місцеву школу чи садок, має друзів і соціальні зв’язки, це стає потужним якорем для родини», ‒ зазначив Володимир Застава.

Лише 12 % сімей із дітьми шкільного віку навчають їх онлайн в українських школах. Водночас майже половина з них паралельно відвідує місцеві навчальні заклади.

Мовна ситуація серед українців за кордоном відрізняється від тієї, що в Україні. Якщо в країні переважно російською спілкуються 17 % громадян, то серед тих, хто виїхав, ‒ 30,7 %. Водночас українська мова домінує вдома: нею користуються 67,2 % тих, хто залишився в Україні, і 50 % тих, хто перебуває за кордоном.

Попри це, вплив російських медіа на переселенців залишається мінімальним.

«Основними джерелами інформації є українські соціальні мережі (90 %), українські ЗМІ (25 %) та іноземні медіа країн перебування (близько 25 %). Російськомовними джерелами в соцмережах користуються лише 13 %», ‒ пояснив Володимир Застава.

Понад половина українців за кордоном (56,7 %) не планують купувати нерухомість у країні перебування. Ще 27,2 % розглядають таку можливість, але без конкретних намірів.

Водночас більшість переселенців має житло в Україні: у 54,5 % воно в задовільному стані, у 12,6 % ‒ пошкоджене, ще 12,6 % не мають інформації про його стан.

Схожі публікації
Верховна контрольна палата Польщі підтвердила, що українським дітям, які прибули до Польщі після початку повномасштабної війни, забезпечили необхідні умови для навчання.
Молоді поляки дедалі частіше відмовляються від алкоголю та традиційних сигарет, що ще кілька років тому можна було би вважати приводом для оптимізму.
Понад половина учасників опитування не змогли висловити думку щодо того, хто має стати президентом Кракова після Александра Мішальського.
71 % респондентів виступив за те, щоб Польща залишалася в Європейському Союзі. За вихід з ЄС – 21 % опитаних.
Понад половина поляків заявили, що протягом останнього місяця їм вдалося заощадити частину грошей. Це зростання на 3 % у місячному вимірі.
У червні в Гданську відбудеться міжнародний форум Recovery Ukraine Conference ‒ одна з ключових подій, присвячених відбудові України, її модернізації та інтеграції до Європейського Союзу.
Понад половина поляків побоюється, що вже цього року Росія може вдатися до воєнних дій проти держав НАТО в регіоні Центрально-Східної Європи.
Фундація Polskie Forum Migracyjne підвищила мету благодійного збору на підтримку українців у складній ситуації. Попередній ліміт вдалося досягти менш ніж за тиждень.
Третина польських водіїв, якби не фінансові обмеження, змінювала б автомобіль кожні три-чотири роки.