Висока інфляція попередніх років та різке підвищення цін на енергоносії змінили реалії польської вищої освіти.

Диплом вищого навчального закладу стає предметом розкоші. Найбільшим навантаженням для молоді є не плата за навчання, а витрати на постійне проживання в містах. Для багатьох сімей відправити дитину на навчання до Варшави, Кракова чи Вроцлава – це витрати, які можуть зруйнувати домашній бюджет. Аналіз витрат показує, що без підтримки банків або роботи на повний робочий день здобуття освіти стає неможливим.

Ціни на місця в студентських гуртожитках у 2026 р. різко зросли. Виші обґрунтовують підвищення цін більшими витратами на утримання будівель, а також оплатою електроенергії та опалення.

Ситуація на приватному ринку є ще складнішою. Оренда одномісної кімнати у Варшаві коштує близько 2 тис. злотих на місяць. У результаті студенти масово відмовляються від окремих квартир на користь спільної оренди кімнат кількома людьми. Для багатьох молодих людей із менших населених пунктів фінансова перешкода стає вирішальним чинником під час вибору університету. Частина з них вирішує залишитися в батьківському домі та обирає гірші місцеві навчальні центри.

Щоб оплатити навчання, молодь дедалі частіше звертається до студентських кредитів. Державна система доплат до відсоткових ставок мала бути полегшенням, однак у реаліях 2026 р. стає фінансовою петлею на шиї випускника.

Щомісячний транш кредиту ледве покриває основні витрати. Після завершення навчання молода людина виходить на ринок праці з боргом, який має виплачувати протягом наступних кількох років. Заробітки на початку кар’єри часто не дозволяють одночасно сплачувати кредитний внесок і самостійно утримуватися у великому місті. Це призводить до того, що банки дедалі суворіше оцінюють кредитоспроможність молодих людей. Це ускладнює їм у майбутньому придбання власного житла.

Необхідність самостійного фінансування змушує змінювати модель навчання. Денна форма навчання стає фікцією. Більшість студентів починають працювати вже на першому курсі.

Роботодавці охоче працевлаштовують студентів через пільги на внески до державної системи страхування. Однак для молоді це означає необхідність поєднувати роботу з навчанням. Наслідком стає різке падіння якості освіти. Студенти пропускають лекції, щоб відпрацювати необхідні години на роботі. Втома та нестача часу призводять до масового припинення навчання перед захистом дипломної роботи. Вищі навчальні заклади програють роботодавцям, які пропонують реальні гроші одразу.