Польща та Україна
У Львові обговорили зміцнення співпраці Польщі й України та історичні питання

Польська сторона висловила сподівання, що після зустрічі Дональда Туска та Володимира Зеленського польсько-українські відносини перейдуть до нового етапу розвитку.

Заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький у суботу зустрівся у Львові із заступницею керівника Офісу Президента України Іриною Верещук. Сторони обговорили, зокрема, зміцнення польсько-української співпраці, історичні питання та підтримку України у війні з Росією.

Про візит Марціна Босацького до Львова повідомило в суботу, 1 серпня, на платформі X Міністерство закордонних справ Польщі. У відомстві зазначили, що під час зустрічі учасники обговорили польсько-українські відносини, історичні питання, зокрема відкриття українських архівів, становище громадян України в Польщі, економічну співпрацю та шлях України до Європейського Союзу.

В опублікованому на порталі X відеозверненні Марцін Босацький повідомив, що під час розмови з заступницею керівника Офісу Президента України йшлося про питання, пов’язані з війною. Він запевнив, що Польща однозначно підтримує Україну, яка бореться з російською агресією. За його словами, сторони також обговорили двосторонні відносини, зокрема економічні, історичні питання та міжлюдські контакти.

«Ми сподіваємося, що після важливої зустрічі прем’єр-міністра Дональда Туска та Президента Володимира Зеленського в Любліні розпочнеться новий етап польсько-українських відносин, посиленої співпраці, зокрема в економіці та оборонній промисловості. Для цього є великі можливості. Почекаймо на результати найближчими тижнями та місяцями», ‒ сказав заступник очільника МЗС Польщі.

Міністерство закордонних справ Польщі уточнило, що під час переговорів з Іриною Верещук обговорювали значення подальшої польської підтримки України у війні з Росією, потенціал промислової та оборонної співпраці, історичні питання, відкриття архівів, хід пошукових та ексгумаційних робіт.

За день до зустрічі з Марціном Босацьким Ірина Верещук написала у соцмережах, що Україна має вести з Польщею «чесний і відкритий діалог, особливо коли йдеться про питання історичної пам’яті». Вона нагадала, що Президент Володимир Зеленський доручив поглибити співпрацю з польською стороною у сфері архівних документів. Також повідомила про проведення міжвідомчої наради, присвяченої розвитку українсько-польського архівного діалогу.

За словами Ірини Верещук, у нараді взяли участь представники Українського інституту національної пам’яті, Державної архівної служби України, архівних підрозділів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки та Міністерства внутрішніх справ.

«Історична пам’ять не повинна бути інструментом політичної конфронтації. Вона має стати основою правди, взаємної поваги та порозуміння між українським і польським народами», ‒ заявила Ірина Верещук.

Схожі публікації
Вони засудили випадки агресії між представниками двох народів і закликали до чесного історичного діалогу та дотримання закону всіма, хто перебуває в Польщі.
Польський Інститут національної пам’яті заявляє, що допомагає українській стороні з процедурою, але остаточні рішення ухвалюють інші державні органи.
За словами посла України в Польщі Василя Боднара, процес ексгумацій, який триває, вже не припиниться.
Очільник МЗС Польщі наголосив, що польсько-українська дружба має довгу історію, і нагадав, що Польща разом із Канадою однією з перших визнала український референдум про незалежність.
Автори моніторингу проаналізували в липні польські дискусії в інтернеті, присвячені Україні та українцям.
Польські політики позитивно оцінили рішення України дозволити нові пошукові та ексгумаційні роботи. На їхню думку, це важливий крок до історичного діалогу та покращення відносин між двома країнами.
Організатори закликали протистояти ненависті, зневазі та дискримінації незалежно від походження чи мови.
Учасники акції закликали протидіяти мові ненависті, зберігати солідарність і не допустити погіршення польсько-українських відносин на фоні зростання в Польщі випадків агресії стосовно іноземців.
Більшість поляків негативно оцінює можливість вступу України до Європейського Союзу та виступає проти відправлення польських військових для контролю за можливим перемир’ям після війни.