Польща
73 річниця замовчуваної на заході операції «Остра брама»

73 роки тому, 7 липня 1944 р., розпочалася операція під криптонімом «Остра брама». Її провела Армія Крайова у рамках операції «Буря» на Віленщині. Її метою було самостійне визволення Вільнюса з рук німецьких окупантів, ще перед тим, як це зробить Червона армія.

Коли б вдалося реалізувати цей план, польське військо могло би взяти на себе роль господаря відносно совєтів, що наступали, і тим самим наголосити на своєму праві на відвойовані території. 7 липня 1944 р. на світанку, оскільки радянські війська швидко наближалися до міста, командир віленського округу, підполковник Александр Кшижановський («Вільк») прийняв рішення про початок операції.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
У НОВОМУ СОНЧІ ВШАНУВАЛИ 70-ТУ РІЧНИЦЮ ОПЕРАЦІЇ «ВІСЛА»
КОНФЕРЕНЦІЯ НА ТЕМУ «ПОЛЬСЬКА ОПЕРАЦІЯ НКВД»
РОМИ ВШАНУВАЛИ РІЧНИЦЮ ПОВСТАННЯ В ЦИГАНСЬКОМУ ТАБОРІ В ОСВЕНЦИМІ

Того самого дня до околиць Вільнюса дійшли регулярні частини Червоної армії, які розпочали основний штурм. Кілька днів тривали запеклі бої з гітлерівцями, у яких вояки АК співпрацювали з радянськими частинами. Місто здобули 13 липня.  

Операція «Остра брама»
В операції «Остра брама, яка тривала тиждень, брали участь близько 12,5 тис. воїнів Армії Крайової і майже 100 тис. радянських солдатів. Вільнюс обороняли 30 тис. військ Вермахту. Втрати АК становили близько 500 загиблими і 1000 пораненими.

Операцію замовчували на заході, оскільки вона не відповідала внутрішньосоюзницькими домовленостями щодо державної приналежності Вільнюса та встановлення нового польсько-радянського кордону по лінії Керзона. З цієї причини міністр інформації Великобританії Брендон Брекен заборонив будь-які повідомлення в газетах та радіо з цього питання.

Джерело: tvp.info

Схожі публікації
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.
Політики взяли участь у заходах із нагоди річниці початку Січневого повстання.
Таке рішення ухвалив Бундестаг. У центрі Берліна з’явиться пам’ятник на вшанування польських жертв націонал-соціалізму та німецької окупації в 1939–1945 рр.
86 років тому на територію Польщі увійшли радянські війська. Польща, яка вже понад два тижні захищалася від агресії з боку Німеччини, отримала ще один важкий удар.
Не вщухає відлуння слів президента Кароля Навроцького, який під час відзначення 86-ї річниці початку Другої світової війни повторив вимогу репарацій від Німеччини.
Музей Другої світової війни підготував спеціальну програму заходів на 1 вересня, тобто до 86-ї річниці нападу Німеччини на Польщу.
Міністерство культури Литви наголошує, що нещодавня знахідка має виняткову історичну та культурну цінність, безпосередньо пов'язану з історією правителів Великого князівства Литовського.
Сьогодні, 4 серпня, на території колишнього цвинтаря на Збоїщах у Львові українсько-польська експедиція розпочала пошуково-ексгумаційні роботи задля перепоховання останків солдатів Війська Польського.
2 серпня світ згадував одну з найбільш замовчуваних трагедій Другої світової війни – геноцид ромського народу.