«Відкритий діалог» та «Євромайдан-Варшава» вимагають від адміністратора «Російської V колони у Польщі» понад півмільйона злотих і блокування сторінки у «Facebook».
Ми повертаємося до справи фундації «Відкритий діалог» та організації «Євромайдан-Варшава», які вимагають від адміністратора популярної сторінки у «Facebook» під назвою «Російська V колона у Польщі» понад півмільйона злотих. Наприкінці грудня адміністратор цієї сторінки Марцін Рей отримав відповідні досудові виклики. Опубліковані ним листи показують, що представники фонду «Відкритий діалог», зокрема Людмила Козловська та Бартош Крамек, вимагають від нього 500 тис. злотих (120 тис. євро), натомість представниця фонду «Євромайдан-Варшава» Наталія Панченко – 50 тис. злотих (12 тис. євро). Частину – на благодійність. Вони вимагають також вибачень та видалення публікацій про них.
Нагадаємо, фундацію «Відкритий діалог» засновано у 2009 р. Як інформує сама фундація у «Facebook», це аполітична громадська організація, яка займається захистом прав людей, питаннями верховенства права та демократії в пострадянських країнах. На зламі 2013–2014 рр. фундація організувала місію підтримки протестів на київському Майдані, а згодом займалася гуманітарною допомогою.
«Євромайдан-Варшава» – це суспільна ініціатива, яка теж проводила акції підтримки протестувальників у Києві.
Натомість «Російська V колона у Польщі» – це сторінка у «Facebook», де публікується інформація про проросійську активність у Польщі, відносини польських політиків із Кремлем, а також про проросійську діяльність у польському інтернеті.
У липні 2017 р., у час, коли в Польщі посилилися протести проти реформи судочинства, керівник фундації «Відкритий діалог» Бартош Крамек опублікував інструктаж із 16 пунктів про повалення влади. Крамек наголошував, що ця інструкція опирається на «досвід місій спостереження і підтримки українського Євромайдану».
«Російська V колона у Польщі», зокрема, її головний аналітик Марцін Рей вирішив детальніше поцікавитися, що це за фундація та хто її фінансує. Аналіз підрахунків показує, що «Відкритий діалог» є фактично сімейною фундацією, що в основному (4/5) фінансується сімейно-діловим середовищем підприємця Петра Koзловського з кримського Севастополя, який є братом президента фундації Людмили Козловської. Центральним елементом бізнесу Петра Козловського є перехоплений сумнівним чином старий завод суднової світлотехніки «Маяк» у Севастополі.
Повністю суперечить проукраїнському спрямуванню фундації той факт, що продукція фірми за посередництвом двох філій у Санкт-Петербурзі потрапляє переважно до російських державних військово-морських заводів. Фундація «Відкритий діалог» зазначає, що після анексії Криму Петро Козловський втратив усе і виїхав чи то до Польщі, чи то у США, але це маловірогідно, бо його фірми функціонують і пройшли реєстрацію в новій російській адміністрації.
Аналітики з «Російської V колони в Польщі» звертають увагу на те, що фундація «Відкритий діалог» у період своєї діяльності зробила багато доброго, з нею співпрацювало багато щиро заангажованих людей. Проте завдання звіту – описати факти, які заслуговують на критику. А їх дуже багато – від незрозумілих зв’язків до джерел фінансування і заангажованості в підтримку людей, у яких, щонайменше, спірне минуле. Тепер Марцін Рей із «Російської V колони в Польщі» отримав досудові виклики.
Журналісти «Польського радіо для закордону» поспілкувалися із Марціном Реєм. Скажіть, що, на ваш погляд, так розсердило фундацію «Відкритий діалог», що та подає на вас у суд?
Я думаю, це саме той факт, що в моєму звіті представлені тривожні факти і неоднозначність джерел їх фінансування та водночас те, що показано це джерело – один сімейно-бізнесовий конгломерат із Криму. Це має викликати сумніви, тим паче, що його структура дуже заплутана, а це викликає ще більші сумніви. Зокрема, йдеться про співпрацю з корабельнобудівними заводами російського воєнного флоту. Це велика проблема у випадку фундації, яка з одного боку ангажується в проукраїнську та антикремлівську діяльність і зайняла дуже радикальну позицію у внутрішньому політичному житті Польщі. Я вважаю, що фінансування з-за кордону допустиме, проте за умови, що це відбувається абсолютно прозоро, але фундація «Відкритий діалог» є антиприкладом, оскільки це відбувається дуже непрозоро. Можна сказати, що мій звіт – це один великий знак запитання, натомість їхні відповіді розпливчасті та суперечливі. У своєму звіті я не роблю кінцевих висновків щодо справжніх цілей цієї фундації. Я навіть допускаю версію, що водночас у них може бути й проукраїнська, антикремлівська мета, але все це непотрібно змішують і з польською політикою, і з бізнесом, який мені не подобається. Їх могло розсердити те, що читачі, польські ЗМІ, польський інтернет на кілька тижнів до того, як з’явився мій звіт, часто робили радикальні та іноді помилкові висновки. У моєму звіті представлені факти, поставлені запитання, натомість проти фундації «Відкритий діалог» триває канонада, яка навіть мені, як критику фундації, не подобається. Багато людей робить висновок, що, оскільки фірми їхнього головного донора співпрацюють із російським військовим флотом, то це підозріло і фундація є просто відділенням російських спецслужб. У мене немає ніяких доказів цього, і я ніколи такого не говорив.
Тут не йдеться про політичну атаку.
Це не правда, що я атакую фундацію тому, що в мене, наприклад, симпатія до правих сил, а фундація атакує теперішній уряд правих. Це я категорично заперечую, не про це тут ідеться. Я веду політичну діяльність, проте визначеної спеціальності, що стосується боротьби з російським впливом у Польщі, що очевидно також охоплює участь у підтримці боротьби України за незалежність проти російської агресії. І тут, у цьому пункті, ми з фундацією «Відкритий діалог» перетнулися. Свого часу ми співпрацювали, бо вони також цим займаються. У цьому обсязі я аналізую це питання і стверджую, що фундація, яка в середовищі підтримки для України зайняла, досить несподівано, доволі значну позицію, викликає певні сумніви. Тому ставлю запитання, чи при таких сумнівах щодо їхнього фінансування вони повинні тут бути і цим займатися, чи це безпечно? Це все. Друга річ полягає в тому, що, незважаючи на мої політичні погляди, я стверджую, що своїм закликом, тобто цими 16-ма пунктами, де Бартош Крамек, фактично, закликав до революції, що мала б пройти на зразок Майдану, фундація зашкодила українській справі. Заклик негайно став об’єктом масштабної операції в інтернеті, так званим «астротурфінгом», – антиукраїнською операцією. Тут використали претекст, що фундація, котра в основному асоціюється з Україною, так радикально підтримала одну зі сторін політичної суперечки в Польщі. Для української справи в Польщі це дуже шкідливо, бо такі дії вороже налаштовують до України прихильників уряду. Це призводить до того, що Майдан асоціюється з чимось поганим, а ми ж погоджуємося, що Майдан був доброю справою, бо кожен народ, якщо має можливість, повинен скинути свого диктатора. Проте в нас у Польщі диктатури немає. Отже, я дивлюся на цю всю справу з огляду на ситуацію східної політики, наших взаємин з Україною та наших проблем із Росією.
Є заяви щодо блокади «Російської V колони в Польщі», такі попередження дійсно прозвучали?
Щоб було точно, так, у досудових викликах, які я отримав, є таке речення. У цих досудових викликах я маю виконати три вимоги негайно: маю цензурувати всі матеріали, які я опублікував на їхню тему, тобто ліквідувати їх. Я маю перепросити, а вони мають прийняти слова вибачення, що для мене неприйнятно, бо це принизливо і неправильно, і вже тепер я мав би заплатити в цілому 550 тис. злотих. Натомість, що стосується ліквідації профіля, а не лише матеріалів на їхню тему, то це не негайна вимога. Це представлено як попередження, що у випадку, якщо я не виконаю визначених вимог, вони вимагатимуть ліквідації профіля. Для мене, виходить, це і є четверта вимога, яка випливає із трьох попередніх. Я розумію, що Крамек і Козловська – люди багаті, і вони можуть міркувати своїми категоріями, натомість у мене немає зайвого півмільйона. Їхня мета – повністю залякати мене й унеможливити мою діяльність.
Джерело: Polskie radio dla zagranicy
