Польща та Україна
В’ятрович vs Швагжик: польсько-український спір про пам’ятники та ексгумації

Голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Володимир В’ятрович звинуватив Польщу в порушенні домовленостей щодо легалізації місць пам’яті та діалогу для врегулювання історичних суперечок. На думку віце-голови польського Інституту національної пам’яті (ІНП), професора Кшиштофа Швагжика, заборона пошуків останків польських жертв шкодить усім, але найбільше — самій Україні.

“Розмови із польською стороною про легалізацію польських та українських місць пам’яті тривали щонайменше з 2014 р. Доки встановлювали способи їх узаконення (ми пропонували обмін “усі за всі”) ми погодилися, що не чіпатимемо наявних пам’ятників. Але на польській території ці домовленості порушили”, — написав у “Facebook” голова українського ІНП Володимир В’ятрович.

За його словами, у Польщі у 2014—2017 рр. було знищено 15 українських місць національної пам’яті, зокрема могил, на що не реагувала польська влада.

“Тим часом у 2017 р. в Україні відбулися чотири акти вандалізму, від яких постраждали польські пам’ятники. Усі вони були засуджені як представниками влади, так і громадсько-політичними силами (зокрема націоналістичними). Усі чотири місця, зокрема й нелегальні, були відновлені зусиллями української сторони”, — йдеться в заяві.

Голова УІНП заявив, що польська сторона не реагувала на заклики української сторони, яка вимагала відновлення місць національної пам’яті в Польщі. Він додав, що напередодні 70-ї річниці акції “Вісла” було знищено український пам’ятник на цвинтарі у Грушовичах (Підкарпатське воєводство).

“Цей акт вандалізму, зокрема, проти українського національного герба похвалили у своїх заявах Міністерство культури та Інститут національної пам’яті Польщі”, — сказав він.

В’ятрович написав, що у відповідь на події у Грушовичах українська сторона заморозила легалізацію польським місць пам’яті та пошукові роботи, які Польщі вела в Україні. Українці почали вимагати відновлення пам’ятника у Грушовичах, на що поляки, за словами голови УІНП, відповіли, що це неможливо “через нелегальний статус та великий суспільний розголос”.

“Черговим етапом українсько-польських розмов, — продовжує В’ятрович, — було перенесення їх на рівень консультаційного комітету при президентах країн”. Він пише, що там було досягнуто домовленості відновити знищені українські пам’ятники в Польщі та розпочати процеси легалізації польських пам’ятників і пошуково-ексгумаційні роботи в Україні.

“Наступного дня до Польщі не впустили секретаря Державної міжвідомчої комісії з питань вшанування (Святослава Шеремету, — ред.), якого оголосили персоною non grata на всій території Європейського Союзу”.

В’ятрович пригадує також грудневу зустріч президентів Анджея Дуди та Петра Порошенка у Харкові, на якій було домовлено, що розмови про вшанування вестимуться на рівні віце-прем’єрів. “Через кілька тижнів польський парламент ухвалює зміни до закону про ІНП, вводячи кримінальну відповідальність за висловлення позитивних оцінок частини української історії”, — підкреслив він.

Минулого тижня у Варшаві відбулася зустріч віце-прем’єрів Пйотра Глінського та Павла Розенка, які разом працюють над вирішенням спірних питань в історичних відносинах. Голова УІНП повідомив, що українська сторона приїхала на зустріч із додатковим постулатом до змін у законі про ІНП, який, за словами В’ятровича, не лише стримує діалог істориків, а й становить загрозу для українців у Польщі.

“У результаті польських ініціатив ми опинилися, порівняно із минулим роком, на три щаблі нижче, ніж раніше. Із польського боку чути “наївне” здивування: чому не вдалося дійти згоди щодо відновлення місць пам’яті та пошуково-ексгумаційних робіт?” — написав В’ятрович.

“Беручись за розмови, у нас є два завдання: вирішити проблему і зберегти нормальні відносини із сусідом. Схоже, що жодне із цих питань не є важливим для тих, хто сидить навпроти нас за столом переговорів”, — підсумував керівник УІНП.

Як підкреслив віце-голова польського ІНП, професор Кшиштоф Швагжик для порталу wpolityce.pl, заборона пошуку та ексгумації останків польських жертв “шкодить усім нам, але найбільше — самій Україні, єдиній державі в Європі, яка забороняє нам вести пошукові роботи”.

“Ми зараз не говоримо про вшанування, не говоримо про будівництво пам’ятників. Ми говоримо лише про людське невід’ємне право пошуку останків своїх близьких”, — сказав він.

На думку Швагжика, Україна, яка протестує проти зміненого польського закону про ІНП, “замовчує, що зробила те ж саме в українському законі про захист бойовиків ОУН-УПА понад рік тому”. Польська сторона тоді не протестувала, не чинила жодних кроків, які мали би блокувати українській стороні дослідження та пошукові роботи. Це взагалі неприпустимо”, — сказав він.

Джерело: RMF24

Схожі публікації
Депутати польського парламенту можуть у вересні ухвалити відповідний законопроєкт, який стосуватиметься всієї країни.
У лютому 2026 р. понад 32 тис. громадян України отримували медичну допомогу в державній системі охорони здоров’я Польщі, а в березні їхня кількість впала до менш ніж 7 тис.
Поліцейські вважають це позитивним профілактичним рішенням.
Новий закон Польщі про внесення змін до закону про польську мову та закону про Національне агентство академічних обмінів, підписаний 21 травня президентом Польщі Каролем Навроцьким, кардинально реформує систему сертифікації знання польської мови як іноземної.
Досі такий запис в актах цивільного стану був неможливим через труднощі з номерами PESEL, які визначають стать.
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
Фонд «Польський міграційний форум» разом з іншими організаціями вимагає змін у законодавстві, яке обмежує безоплатну медичну допомогу для громадян України, які не працюють.
Прем’єр-міністр РП Дональд Туск повідомив, що Польща виконає рішення Суду ЄС у справі одностатевих шлюбів.
Лікарі з-поза меж Європейського Союзу до 1 травня 2026 р. були зобов’язані підтвердити знання польської мови.