Польща
У Любліні встановлять пам’ятник «пароху Майданека»

Омелян Ковч – український греко-католицький священик, блаженний, який під час війни рятував євреїв і загинув у концтаборі Майданек.

У Любліні встановлять пам’ятник українському греко-католицькому священику-місіонеру, капелану Української галицької армії, громадському діячу, праведнику України, блаженному священномученику Омеляну Ковчу, який загинув у нацистському концентраційному таборі Майданек.

Міська рада Любліна в четвер, 22 лютого, одноголосно прийняла резолюцію про згоду на будівництво пам’ятника, який встановлять з ініціативи люблінського Фонду духовної культури прикордоння. В обґрунтуванні до рішення міських депутатів наголошено, що отець Ковч – це символ примирення та згоди між людьми.

«Його відкритість до кожної людини, незважаючи на національність і віру, мала особливе значення у важкі роки війни. Під час перебування у німецькому нацистському концентраційному таборі Майданек Омелян Ковч зберіг дух жертви, протягом всього перебування там він продовжував свою священицьку діяльність, а за незламну позицію отримав прізвисько «парох Майданека», – йдеться в обґрунтуванні до рішення.

Пам’ятник йому – це «вшанування постаті, котра своєю позицією вселяла віру в людину та залишалася вірною євангельським цінностям та основам моралі в екстремальних умовах концтабору».

Генеральний консул України в Любліні Василь Павлюк, дякуючи люблінським депутатам за підтримку будівництва пам’ятника, наголосив, що отець Ковч «об’єднував усі народи, і поляків, і євреїв, і українців». «Я хотів би, аби таких людей було якомога більше серед нас, котрі би об’єднували б усіх нас у Європі та світі», – сказав Павлюк.

Пам’ятник встановлять поблизу входу до Меморіального комплексу-музею «Майданек». Автором концепції є київський скульптор Олександр Дяченко. Гранітна постать заввишки 2,5 м намагається підняти тягар, кам’яну брилу. «Пам’ятник має показати символічне змагання з трагедією, зі стражданням, ознакою яких є Майданек. Він покаже людину, в універсальному значенні, яка намагається підняти тягар понад її сили», – сказав президент Фонду духовної культури прикордоння, отець Стефан Батрух.

На пам’ятнику буде вигравіруваний – польською, українською мовою та івритом – фрагмент листа, який отець Ковч написав із Майданека до своєї сім’ї. У ньому він попросив не робити жодних зусиль для його звільнення.

«Ми тут усі рівні: поляки, євреї, українці, росіяни, латвійці та естонці. Я єдиний священик серед них. Навіть не можу собі уявити, як тут буде без мене. Тут я бачу Бога, який є однаковим для всіх нас, незалежно від наших релігійних відмінностей. Можливо, наші церкви різні, але один і той же Великий і Всемогутній Бог веде нас усіх. Коли я відправляю богослужіння, усі моляться. (…) Вони вмирають по-різному, а я допомагаю їм перейти цей малий міст до вічності», – зазначать на пам’ятнику.

Вартість монумента складе приблизно 1 млн злотих, кошти збирають серед громадськості. Монумент встановлять наприкінці цього або на початку наступного року. У 2019 р. припадають 75-ті роковини від дня смерті отця Ковча.

Отець Омелян Ковч понад 20 років був парохом у Перемишлянах неподалік Львова. Під час Другої світової війни він рятував євреїв, відвідував їх у гетто, а своїм парафіянам забороняв брати участь в антиєврейських погромах. У 1942 р. його арештували гестапівці, а в 1943 р. українського священика привезли до концтабору Майданек. У таємних листах він просив родину, аби вона не намагалася звільнити його, він відчував, що потрібний у концтаборі, де був пастирським служителем серед ув’язнених. Український священик помер 25 березня 1944 р. У 2001 р. Папа Ян Павло ІІ проголосив його блаженним мучеником у Львові під час подорожі в Україну.

У Любліні є кільцеве перехрестя блаженного отця Омеляна Ковча на перетині вулиць Армії Крайової та Яна Павла ІІ.

Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy

Схожі публікації
Святкування урочистості Божого Тіла в Ловичі ‒ це не лише релігійне свято, а й збереження традиції та барвисте фольклорне видовище.
Це історичний день для Англіканської церкви. 63-річна Сара Маллаллі стала першою жінкою, яка обійняла посаду архієпископа Кентерберійського.
Мешканці Любліна та представники української громади міста відзначили 212-річчя з дня народження Тараса Шевченка читанням його поезії в однойменному сквері в центрі міста.
Центр польської мови і культури для Полонії та іноземців при Університеті Марії Кюрі-Склодовської в Любліні в період із 4 до 24 липня 2026 р. організовує літній стаціонарний курс польської мови для студентів та викладачів.
У Любліні відбулося музично-поетичне дійство. Заслужена артистка України Тетяна Гірник разом зі своїм сином Андрієм поєднали в єдине ціле рядки, написані Павлом Вишебабою, Мар’яною Савкою та Максимом Кривцовим.
У Любліні розпочалися триденні заходи «Солідарність без кордонів» із нагоди четвертої річниці підтримки України.
У бюджеті Ряшева зарезервовані кошти на демонтаж пам’ятника вдячності Червоній армії. Скульптура з постаменту потрапить до музею, а декоративні плити будуть експоновані на військовому цвинтарі.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.
У Любліні молитвою за Україну вшанували День Соборності біля могили воїнів армії Української Народної Республіки.