Польща
Польські шуби: бути чи не бути

Україна, Молдова, Казахстан та Білорусь чекають на польську хутрову промисловість. Так кажуть власники польських ферм хутрових звірів. Вони охоче лишилися би в Польщі, але вивчають оточення.

Уже кілька місяців у Польщі тривають розмови про зміни до закону про захист прав тварин, згідно з якими повинна з’явитися заборона на розведення хутрових звірів. Остання офіційна інформація — це повернення проекту аналітичним центром Сейму з метою повнішого вивчення наслідків закону.

Нещодавно “Nasz Dziennik” попереджував, що заборона може порушувати законодавство ЄС. За словами розплідників, їхня галузь прямим або непрямим чином створює десятки робочих місць і генерує сотні мільйонів євро прибутків польських фермерів. Противники, серед яких — екологи й деякі науковці, кажуть, що це нічим невиправдана жорстокість. Сторони перекидаються статистиками, звітами та аргументами про підтримку поляків або її відсутність, позитивний або негативний вплив на економіку, знищення  або розвиток регіонів, де з’являються ферми. Тим часом в українських ЗМІ вже чути про очікування переїзду польських хутрових ферм, де для них відкриті двері.

Гість у дім

“Українці не голослівні. Я вже отримав запрошення і знаю, що вони надійшли ще до кількох польських розплідників. Ми вже займаємося юридичною стороною можливого переїзду. Вже обрана земля і підписані відповідні угоди. Українці підійшли до справи професійно — хочуть залучити інвесторів. Їхні умови — це оплата податку на дохід до місцевих органів і місцеві працівники. Просять, але не вимагають, будувати ферми з місцевої сировини”, — каже Щепан Вуйцік, один із фермерів.

Яцек Подгурський, директор Інституту сільського господарства, який долучився до підготовки аналітичних матеріалів для галузі (і також із нею пов’язаний), говорить не лише про Україну. “Схожі пропозиції надходять із Казахстану, Молдови та Росії. Є розмови про Білорусь. До інвесторів готові також Греція, Іспанія та Португалія. Розплідники кажуть, що не тільки аналізують можливості розвитку на сході, а й ведуть вже конкретні розмови”, — каже він. Щепан Вуйцік зарікається, що не переїжджатиме з Польщі, доки його діяльність буде легальною.

Відсутність альтернатив

Представники галузі повідомляють , що напряму на неї у 1,1 тис. ферм у Польщі працюють 10 тис. осіб, ще 40 тис. робочих місць створюють пов’язані з ними виробники та підприємства. На рік дохід галузі становить 400—600 млн євро. “Це не фермери, які розводять теж птицю чи худобу, а ферми, що спеціалізуються на хутрових звірах. Вони інвестували та розбудовували ферми, брали кредити і змушені вести бізнес для їх сплати. Переїзд абсолютно реальний”, — каже Яцек Подгурський.

“Ринок не терпить вакууму. Якщо у нас буде заборона, виробництво буде деінде. Доки є попит, буде пропозиція. Якщо не заробить польський фермер, заробить інший”, — підкреслює Щепан Вуйцік. Потенційний переїзд стосується не тільки хутрової промисловості. Зміни до законодавства можуть теж стосуватися частини м’ясної галузі, що займається ритуальним забоєм тварин. Фірми витримали одну тимчасову заборону. Тепер очікується повна заборона. Поки невідомо коли.

“Ми вивчаємо потенційні можливості, наявні в південних сусідів, але не зробили чітких кроків. Інший варіант — договір про довгострокову співпрацю, яка полягатиме в дорученні виробництва. У нас є ноу-хау із закупівлі сировини, база клієнтів тощо. Але нам доведеться обмежити виробництво в Польщі, що означає необхідність звільнення працівників і втрату частини доходу. Звичайно, ми цього не хочемо”,  — пояснює один із менеджерів.

Джерело: Puls Biznesu

Схожі публікації
Туреччина запровадила нічну заборону на відвідування окремих популярних пляжів на узбережжі Середземного моря.
У польських домівках офіційно мешкає вже більше собак і котів, ніж дітей. Чи перетворилися поляки на націю «собачо-котячих батьків»?
Платформа COOLCITY Index 2026 оцінила стійкість міст до наслідків змін клімату, як-от хвилі спеки, посухи чи сильні опади.
Агенція регіонального розвитку Тернопільської області проводить конкурс малих проєктів у рамках Фонду малих проєктів за пріоритетом «Довкілля» під назвою «CrossEco: уніфіковані рішення для спільного середовища».
Польща посіла несподівано низьку позицію в глобальному рейтингу зв’язку з природою.
Так звані громадські холодильники, тобто пункти безплатного розповсюдження їжі, закликають не викидати, а віддавати невикористані після Великодня продукти і страви.
Вступ Польщі до Європейського Союзу у 2004 р. часто подають як історію успіху: зростання економіки, нові дороги, відкриті ринки.
Поляки дедалі частіше заявляють, що хочуть обмежити марнування їжі під час Великодніх свят, однак на практиці й далі готують надто багато.
Протягом десятиліття кількість комунальних відходів, які виробляє пересічний поляк, зросла більш ніж на 40 %.